Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 , дається паралельно <g/> : образ необжитої хати <g/> , який далі звужується до кутка і протиставляється <g/> , з
doc#1 не прямо <g/> , а через ілюзію ( <g/> « <g/> вільна думка <g/> , яку годі випустити на волю <g/> » <g/> ) <g/> . </p><p> Словесні ресурси
doc#1 раптом з'являється особливий поетичний жанр <g/> , який можна назвати віршем-мініятюрою <g/> . Поряд із
doc#1 його поезій про збезчещених дівчат-покриток <g/> , який починається « <g/> Катериною <g/> » у 1838 р. й через
doc#1 , </p><p> Неначе брались — не єднались <g/> . </p><p> Рядок <g/> , який мається на увазі <g/> : « <g/> Дівчаток москалі украли <g/> » <g/> .
doc#1 буде адекватна <g/> . Чому образ босоногої дівчини <g/> , яка носить пиво з льоху <g/> , є настільки трагічним <g/> , аж з
doc#1 випливає заперечення побудови Всесвіту <g/> , в якому краса і добро неминуче породжують зло <g/> , а відтак
doc#1 докупи всі мотиви Шевченкової поезії <g/> , з якими її поєднують ті чи інші алюзії <g/> , але і в кращому
doc#1 для простого порівняння <g/> . Мотив дружини <g/> , якої нема <g/> , і посивіння обриває зв'язок з явором <g/> , та
doc#1 вірш Т. Шевченка <g/> , « <g/> Чи не покинуть нам <g/> , небого <g/> » <g/> , якого він написав десь за десять днів до смерти і
doc#1 у Шевченковій творчості <g/> . Це одна з тем <g/> , до яких він звертається постійно <g/> , — як і тема
doc#1 . При всій любові поета до цього світу — </p><p> Бач <g/> , який широкий <g/> , </p><p> Та високий <g/> , та веселий <g/> , </p><p> Ясний та
doc#1 останнього року його життя <g/> . Еволюція стилю <g/> , яку МИ ДОСЛІДИЛИ <g/> , - перехід під деструктивного <g/> ,
doc#1 « <g/> Колокола <g/> » <g/> , у листі до О. Герцена ( <g/> задум якого <g/> , на його погляд <g/> , виник у гуртку Миколи
doc#1 в усіх лихах <g/> , і встановить новий порядок <g/> , за якого запанують братня любов і справедливість <g/> . За
doc#1 тих років <g/> . Одним із гріхів є жадібність <g/> , яка виникає із самозвеличення <g/> , скнарости і
doc#1 життя <g/> , неповного користання з усіх благ <g/> , які воно нам дає <g/> . Це гріх целібату <g/> , що його поет
doc#1 тієї романтичної атмосфери шторму і злив <g/> , яка була властива ранньому Т. Шевченкові <g/> ; природа
doc#1 властива ранньому Т. Шевченкові <g/> ; природа <g/> , над якою постійно світить лагідне сонце <g/> , що <g/> , здається <g/> ,
doc#1 творчому житті було декілька <g/> , то це доводить <g/> , з якою швидкістю Т. Шевченко зростав і зрілішав <g/> , що й