Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Війну ще тримали на ланцюжках офіційної пропаганди <g/> , в якій тільки проникливий здогадувався про розміри сталінградської остаточної катастрофи <g/> . </p>
doc#0 Сам Голубовський — голова і знавець німецького права <g/> ; Паше-Озер- ський <g/> , експерт з радянського права <g/> , до якого українці <g/> , мовляв <g/> , звикли і люблять <g/> ; пані Соня <g/> , львів'янка <g/> , яка секретарює й друкує <g/> ; а оце відтепер — ще Н. </p><p> Вибір людей у теорії доцільний <g/> , охоплює все головне <g/> , що знають або повинні знати майбутні судді й правники в такому собі Луганську <g/> , на Поліссі <g/> , Гуцульщині й де там ще <g/> .
doc#0 Сам Голубовський — голова і знавець німецького права <g/> ; Паше-Озер- ський <g/> , експерт з радянського права <g/> , до якого українці <g/> , мовляв <g/> , звикли і люблять <g/> ; пані Соня <g/> , львів'янка <g/> , яка секретарює й друкує <g/> ; а оце відтепер — ще Н. </p><p> Вибір людей у теорії доцільний <g/> , охоплює все головне <g/> , що знають або повинні знати майбутні судді й правники в такому собі Луганську <g/> , на Поліссі <g/> , Гуцульщині й де там ще <g/> .
doc#0 <p> Пані Соня вирішила <g/> , що яка б не була доля Львова і її <g/> , вона нікуди зі свого міста не рушить <g/> .
doc#0 Другим був сільськогосподарський <g/> , який був доручений Українському науковому інститутові в Берліні <g/> , а персонально — економістові Романові Димінському <g/> .
doc#0 Німецькі міста відтепер мали слухати музику алярмових сирен і какофонію вибухів бомб і мін <g/> , милуватися вогненними ріками <g/> , які ще недавно були вулицями <g/> .
doc#0 Вагони на станціях треба було штурмувати <g/> , кожне вікно вагона було амбразурою фортеці <g/> , яку треба було взяти з боєм <g/> .
doc#0 Але який відсоток <g/> ? </p>
doc#0 Це були він сам <g/> , Іван Майстренко — многолітній боротьбіст — лівий антинацист <g/> , після його приїзду — Н. Молодші <g/> , звичайно <g/> , поети-початківці ( <g/> і <g/> , мабуть <g/> , екс-комсомольці <g/> , яких Довгаль витяг із рабства — Василь Онуфрієнко з жінкою Марусею <g/> , Всеволод Біленко <g/> ) <g/> , таких прав не дістали <g/> , їхня праця була технічна <g/> .
doc#0 Насамперед <g/> , треба скинути з рахунку ту індивідуальну рису <g/> , якою щедро наділив його Гашек — тупоумність <g/> , blbost <g/> , риса не істотна <g/> , а маскувальна <g/> .
doc#0 <p> На via dolorosa від Красного Лимана до Пляуену і до баварського вже <g/> , себто відкордоненого від російських окупаційних кордонів на захід від Пляуену ( <g/> який американці передали росіянам <g/> ) Гофу <g/> , де й закінчилася епопея <g/> , почата з Красного Лимана <g/> .
doc#0 <p> Сковородинство — не тільки філософська система <g/> , якої Н. учився від батьківщини до Гофу <g/> , а й savoir vivre <g/> .
doc#1 То були роки <g/> , повні біблійних видінь <g/> , які віщували криваву кару <g/> , помсту <g/> , що мала впасти на грішників та експлуататорів <g/> , роки <g/> , коли « <g/> Злая своєволя / Сама скупається <g/> , сама / В своїй крові <g/> » ( <g/> « <g/> Подражаніє Ієзекіїлю <g/> » <g/> ) <g/> , коли поет кинув в обличчя тим <g/> , хто <g/> , согрішивши <g/> , не розкаявся <g/> : </p><p><g/> …
doc#1 Глава XIV <g/> » <g/> ) </p><p> Усе в цьому уривку є характерним — і ототожнення помсти із справедливістю <g/> , відмова від правосуддя в ім'я самосуду юрби <g/> , і апотеоза жорстокости <g/> , сліпого й кривавого бунту <g/> , і видіння раю <g/> , який настане після тріюмфу народної помсти <g/> .
doc#1 Це поезія апокаліпсису <g/> , який <g/> , однак <g/> , веде не до кінця світу <g/> , а до ідилічного майбутнього царства справедливости <g/> ; поезія ненависти <g/> , що плине з надміру любови <g/> ; поезія мучеництва <g/> , яке людина приймає добровільно заради інших і котре намагається компенсувати наругою над іншими <g/> .
doc#1 Це поезія апокаліпсису <g/> , який <g/> , однак <g/> , веде не до кінця світу <g/> , а до ідилічного майбутнього царства справедливости <g/> ; поезія ненависти <g/> , що плине з надміру любови <g/> ; поезія мучеництва <g/> , яке людина приймає добровільно заради інших і котре намагається компенсувати наругою над іншими <g/> .
doc#1 Поза цими віршами - навіть у ліриці політичної інвективи <g/> , яка досі у творчости Шевченка була справжньою скарбницею церковнослов'янізмів у поєднанні з вульгаризмами <g/> , - церковнослов'янська лірика майже не вживається <g/> .
doc#1 <p> З цього погляду важливою є наполеглива робота Т. Шевченка над перекладом уривків із « <g/> Слова о полку Ігоревім <g/> » <g/> , кілька варіянтів якого дійшли до нас <g/> .
doc#1 Архімед і Ґалілей — первинний образ шукачів правди <g/> ; його змінює образ апостолів <g/> , святих предтеч <g/> , з якого постає перший образ гармонійних людей <g/> , що виростуть у найближчому майбутньому <g/> , а завершує усе образ гармонійного суспільства <g/> , побудованого на засадах християнської спільноти — син <g/> , мати <g/> , люди загалом <g/> .
doc#1 Думка поета передається не через пряму інвективу <g/> , а з допомогою оксиморона— « <g/> убогі царі <g/> » <g/> , у яких немає і « <g/> крихти хліба <g/> » <g/> , і дрібки розуміння правди й справедливости <g/> . </p>