Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Я маю намір створити портрет <g/> , вірний натурі <g/> , а людина <g/> , яку я спортретую <g/> , буду я сам <g/> . </p>
doc#0 Пізніше була створена легенда про хижу Німеччину <g/> , яка зненацька напала на безборонну овечку — Росію <g/> .
doc#0 Спримітивізовано <g/> , але показав уламки цих процесів Олесь Гончар у своєму « <g/> Циклоні <g/> » <g/> , який він назвав романом <g/> .
doc#0 Н. знав <g/> , що яка б не була фразеологія <g/> , не буває воєн <g/> , щонайменше між великими державами <g/> , без грабунку майна і території <g/> , і пусті слова про право <g/> .
doc#0 Він <g/> , не питавши <g/> , пройшов до Н. Тут мало відбутися те <g/> , що й досі відбувається в таких обставинах <g/> : Н. мав вирішити <g/> , якою мовою говорити із незнайомцем — українською чи російською <g/> .
doc#0 Які думки снувалися під час цілоденної відсутности чоловіка в голові його дружини <g/> , — це його гостителів не турбувало <g/> . </p>
doc#0 Які думки снувалися під час цілоденної відсутности чоловіка в голові його дружини <g/> , — це його гостителів не турбувало <g/> . </p>
doc#0 <p> Але тут блиснув у свідомості Н. преважливий висновок <g/> , про який Галицький не подумав <g/> .
doc#0 Н. повинен підписувати псевдонімом <g/> , який він обере сам <g/> .
doc#0 Галицький не знає <g/> , що Н. знає <g/> , яку функцію виконує Муся <g/> .
doc#0 Але мільйони дійових осіб <g/> , мобілізовані й наймані <g/> , як Галицький <g/> , « <g/> добровільні <g/> » <g/> , як Н. <g/> , держава в державі <g/> , усі в машкарах <g/> , з поміняними прізвищами <g/> , усі під щоденною загрозою <g/> , все облуда — Галицький <g/> , який зовсім не Галицький <g/> , Н. <g/> , який не Н. Тихцем і оглядаючися <g/> , вони прокрадаються під теж облудний <g/> , постишевський монументальний пам'ятник Шевченкові <g/> , усе олжа і страх <g/> .
doc#0 Але мільйони дійових осіб <g/> , мобілізовані й наймані <g/> , як Галицький <g/> , « <g/> добровільні <g/> » <g/> , як Н. <g/> , держава в державі <g/> , усі в машкарах <g/> , з поміняними прізвищами <g/> , усі під щоденною загрозою <g/> , все облуда — Галицький <g/> , який зовсім не Галицький <g/> , Н. <g/> , який не Н. Тихцем і оглядаючися <g/> , вони прокрадаються під теж облудний <g/> , постишевський монументальний пам'ятник Шевченкові <g/> , усе олжа і страх <g/> .
doc#0 Єдине <g/> , що лишилося з цього епізоду <g/> , в якому вона ризикувала навіть життям <g/> , це посвідка <g/> , яка збереглася й досі <g/> .
doc#0 Єдине <g/> , що лишилося з цього епізоду <g/> , в якому вона ризикувала навіть життям <g/> , це посвідка <g/> , яка збереглася й досі <g/> .
doc#0 Яка доля спіткала краснолиманського гос- тителя <g/> , лишається невідомим <g/> , хоч здогадатися не важко <g/> . </p>
doc#0 Німці радо брали до свого складу людей <g/> , які казали <g/> , що вони німецького роду <g/> .
doc#0 ( <g/> Цивільні німці <g/> , які пробували осісти далі на захід <g/> , до Харкова не заїздили <g/> .
doc#0 Чи вони слухняно виконували наказ начальників <g/> , чи вони відчували зловісну насолоду нищення людських життів <g/> , яку так страхітливо відтворив Ігор Стравинський у своєму « <g/> Sacre de printemps <g/> » <g/> , партизанів <g/> , які висаджували Хрещатик у Києві чи Палац піонерів у Харковде <g/> , правда <g/> , жертва тільки одна <g/> , але оргія жорстокости від того не менша <g/> .
doc#0 Чи вони слухняно виконували наказ начальників <g/> , чи вони відчували зловісну насолоду нищення людських життів <g/> , яку так страхітливо відтворив Ігор Стравинський у своєму « <g/> Sacre de printemps <g/> » <g/> , партизанів <g/> , які висаджували Хрещатик у Києві чи Палац піонерів у Харковде <g/> , правда <g/> , жертва тільки одна <g/> , але оргія жорстокости від того не менша <g/> .
doc#0 А чи не було так само в дії тих червоних партизанів <g/> , які висаджували Хрещатик у Києві чи Палац піонерів у Харкові <g/> ? </p>