Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 геть пізнішого часу вся авантюра виглядає ( <g/> як і сказано <g/> ) поганим водевілем <g/> . Але в радянських
doc#0 дійових осіб <g/> , мобілізовані й наймані <g/> , як Галицький <g/> , « <g/> добровільні <g/> » <g/> , як Н. <g/> , держава в
doc#0 й наймані <g/> , як Галицький <g/> , « <g/> добровільні <g/> » <g/> , як Н. <g/> , держава в державі <g/> , усі в машкарах <g/> , з
doc#0 , кінчилася б нічим або смертовбивством <g/> . І як із такого вагона вилізти <g/> ! А Н. хотів виїхати з
doc#0 , у-Харкові-не-буття <g/> . </p><p> Після того <g/> , як Н. потрапив під одвертий нагляд Галицького і
doc#0 , Галицькому в широкому значенні слова <g/> . Вона <g/> , як потім з'ясувалося <g/> , дійшла й збереглася досі <g/> .
doc#0 згадався скоріше <g/> , можна було б узяти це ім'я як nom de plume для Галицького чи Файбишенка <g/> . </p>
doc#0 бік фронту <g/> . Але тепер <g/> , від жовтня 1941 року <g/> , як зберегти свою гідність <g/> ? Здатися — не було б
doc#0 , звісно німецької <g/> , — вони не існували <g/> . Як не існували пацюки чи таргани <g/> . Армія могла
doc#0 не було б легшого вартовим на роздоріжжях <g/> , як затримати Н. <g/> , відібрати візок <g/> , а то й жартома
doc#0 місці ніщо не було можливе <g/> , навіть саме ніщо як таке <g/> , le neant <g/> , як казали французькі
doc#0 можливе <g/> , навіть саме ніщо як таке <g/> , le neant <g/> , як казали французькі екзистенціялісти <g/> , ніщота —
doc#0 під дощем <g/> , чорні струмки на одежі <g/> , на обличчі <g/> , — як сажотруси <g/> . Львів був як Львів <g/> , дуже свій і
doc#0 на одежі <g/> , на обличчі <g/> , — як сажотруси <g/> . Львів був як Львів <g/> , дуже свій і порядно інакший <g/> . Шевченка в
doc#0 підступах <g/> , чорні патьоки її спливали скрізь <g/> , як тендерне спорошковане вугілля на обличчі Н. <g/> ,
doc#0 тендерне спорошковане вугілля на обличчі Н. <g/> , як воно виглядало на в'їзді — нарешті — до
doc#0 на арену життєпису Н. виступає адвокат <g/> , або <g/> , як називали в старій Галичині <g/> , меценас
doc#0 україномовна <g/> , але її українська мова така <g/> , як може бути після сорока років перебування в
doc#0 , звинувачень у невігластві й браку культури <g/> ! Як у Глібова <g/> : </p><p> Хто винен з них <g/> , хто ні <g/> , судить не нам <g/> , </p>
doc#0 рапатах тих гірких і небезпечних років <g/> . Було це як благословення батьківщини на мандри поза