Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#47 І як <g/> !
doc#89 А вони є і ще як <g/> !
doc#75 <p> Так <g/> , виявляється <g/> , що не тільки музика залежить — і ще як <g/> !
doc#1 У листі до Михайла Чалого від 4 січня 1861 р. Т. Шевченко ділився з ним своїми подальшими плянами <g/> : « <g/> Думка єсть за " <g/> Букварем <g/> " напечатать лічбу ( <g/> арифметику <g/> ) — і ціни <g/> , і величини такої ж <g/> , як " <g/> Буквар <g/> " <g/> .
doc#16 Він пише <g/> : « <g/> Так <g/> , як " <g/> вузьке розуміння нації як плебсу <g/> " у Драгоманова <g/> …
doc#15 и выбору нашего на немь нгьть ( <g/> " <g/> ми не вибирали <g/> " <g/> , 1614 <g/> ) <g/> ; </p><p> коли чему навозь ( <g/> " <g/> коли що навозиться <g/> " <g/> , « <g/> Домострои <g/> » <g/> ) </p><p> - хоч він пояснює їх не історично <g/> , а чисто логічно <g/> , як " <g/> замену глагола существительным <g/> " <g/> , визнаючи <g/> , правда <g/> , що це " <g/> следы древнейшего пе- риода в образовании языка <g/> " <g/> . </p>
doc#16 Бож на їх думку не треба моралі як " <g/> категоричної даности <g/> " ані релігії як " <g/> традиційної да- ности <g/> " <g/> , — одне і друге мають бути такі <g/> , які вибере собі " <g/> свобідна людина <g/> "» <g/> .
doc#16 викликало як реакцію політичну творчість " <g/> Вісника <g/> " <g/> , так вузьке розуміння Драгомановим нашої літератури як " <g/> літератури плебейської <g/> " <g/> …
doc#65 <p> Повернімось тепер до тих мовців <g/> , що відчувають українську мову як " <g/> неперспективну <g/> " й відходять від неї <g/> .
doc#15 Це могло б легко привести до ототожнення називних речень з такими емоційними однослівними фразами як " <g/> Пожар <g/> !
doc#15 Це написання сума Чехович уживає за описку і пропонує читати як " <g/> сужденіе <g/> " <g/> .
doc#16 Бож на їх думку не треба моралі як " <g/> категоричної даности <g/> " ані релігії як " <g/> традиційної да- ности <g/> " <g/> , — одне і друге мають бути такі <g/> , які вибере собі " <g/> свобідна людина <g/> "» <g/> .
doc#15 <p> Л. А. Булаховський характеризує називні речення як " <g/> форму <g/> , взагалі кажучи <g/> , непитиму " <g/> прозаїчній мові <g/> " <g/> , де майже виключно ( <g/> за винятком <g/> , головним чином <g/> , кличних зворотів <g/> ) панує форма-розповідь <g/> " <g/> , а в іншому місці кидає натяк на те <g/> , що сфера їх застосування - особливі сфери мови ( <g/> " <g/> поетичний язик та інш <g/> .
doc#45 ( <g/> 2 <g/> ) припускає взаємне розуміння між членами даного мовного середовища <g/> , тоді як ( <g/> 1 <g/> ) таке розуміння виключає <g/> .
doc#40 Це тільки стилістичні засоби виділити слово <g/> , підкреслити його <g/> , як засобом підкреслення бувають займенникові звороти типу ніхто як ( <g/> »Він знав <g/> , що ніхто <g/> , як мати <g/> , заступиться за його перед батьком <g/> » — Коц <g/> .
doc#40 В усній мові <g/> , близькій до народної <g/> , а також у фолкльор- ній часті причинові сполучники того що <g/> , ( <g/> за <g/> ) тим що <g/> , що <g/> , а ( <g/> ле <g/> ) що ( <g/> з відповідником то <g/> ) <g/> , а ( <g/> ле <g/> ) як ( <g/> з відповідником то <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#28 А то зовсім несподівано з'явиться заперечення міста <g/> , де </p><p> Тіні людей і камінь – </p><p> Важко моїм очам – </p><p> ( <g/> « <g/> Тіні людей <g/> » <g/> ) </p><p> природне в якогонебудь поета села <g/> , але дивне в такого міського поета <g/> , як ( <g/> Пилипович <g/> .
doc#24 <p> Високий філософський і філософсько-політичний смисл « <g/> Вертепу <g/> » не виключив з нього і того <g/> , що можна було б назвати людським <g/> , просто людським <g/> , як ( <g/> у менших маштабах <g/> ) філософський смисл « <g/> Intermezzo <g/> » Коцюбинського не виключив з нього простих людських почувань і навіть побутових сцен ( <g/> образи псів Трепова і Оверка <g/> , образ мужика <g/> ) <g/> .
doc#49 РІавіть такий епітет <g/> , як ( <g/> уже згадуваний <g/> ) « <g/> вічний добрий сонця сміх <g/> » <g/> , з цього погляду <g/> , — теж своєрідний постійний епітет <g/> .
doc#31 Протилежний образ-згусток оформився як ( <g/> хай спочатку трохи іронічно <g/> , але в повторенні ця іронія зникала <g/> ) « <g/> олімпійці <g/> » <g/> , Зеров — зерови і <g/> , нарешті <g/> , Европа <g/> .