Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 супроти нього з його методами Вичлінського <g/> , як тоді <g/> , на вістку про зникнення Булаховського <g/> .
doc#59 , я колись хотів <g/> … » або <g/> : « <g/> Вино було чорне <g/> , як кучері сербських красунь <g/> , що з сонними
doc#10 до цього Ганцов схильний деякі звукові зміни <g/> , як от зглухнення кінцевих дзвінких виводити з “
doc#89 , що проповідував « <g/> високу <g/> » літературу <g/> , був <g/> , як подейкують <g/> , непоганим комерсантом у
doc#15 сума Чехович уживає за описку і пропонує читати як " <g/> сужденіе <g/> " <g/> . Одначе далеко правдоподібніше <g/> ,
doc#71 xii <g/> . У кінцевому підсумку мова розглядається як вияв національної душі та скарбниця
doc#15 , інших західньоевропейських мов і тепер <g/> , як правило <g/> , не оперує цим поняттям <g/> , не кажучи вже
doc#40 в думці мовця вони постають під час говорения як нові <g/> , і тому і схоплюються в формі майбутнього
doc#20 . Радості від зустрічі не було кінця <g/> , і так само <g/> , як я <g/> , він був поглинений думкою — що далі <g/> . І йому
doc#59 в ясність <g/> . Фарватер був чистий <g/> , прозорий <g/> , як зелене скло <g/> . Салатні прапори обріїв
doc#72 Франца Агія “ <g/> Жива мова <g/> ” ( <g/> 1936 <g/> ) <g/> . Після того <g/> , як офіційно визнано українську й російську мову
doc#15 кланявся <g/> . ( <g/> Вол <g/> . <g/> , с. 2 <g/> ) </p><p> Треба хату вимазать <g/> , як схід місяця [ <g/> " <g/> сходить місяць <g/> " <g/> ) <g/> . [ <g/> М. Пр <g/> . <g/> , с. 32 <g/> ) </p>
doc#73 історії <g/> , але може ніколи не така актуальна <g/> , як саме тепер <g/> . </p><p> І друга історична новеля В.
doc#40 тепер широко вживаються в наказовому способі <g/> , як от <g/> : « <g/> Отака у мене радість <g/> , Тарасе <g/> . Прийшов
doc#71 та й виглядає цей мовний вплив занадто потужним як на декілька нетривалих періодів польського
doc#85 життя — не в залежності від них <g/> , підкреслюю ( <g/> як твердять усякі моністи <g/> ) <g/> , а у взаємодії з ними <g/> .
doc#87 і тікають у невідому даль <g/> . Тоді я знову пізнаю <g/> , як я безумно люблю город <g/> . Уранці <g/> , в городі <g/> , де
doc#96 . Стихійно малював <g/> . Не був формально рабом <g/> , як наш Шевченко <g/> , але фактично був <g/> . Його здібності
doc#81 на тему про функції родового відмінка <g/> . Як літературу Кость Тихонович подав мені
doc#81 , а й усні <g/> , і ці усні іспити приймав Німчинов <g/> , як я потім довідався <g/> , Кость Тихонович <g/> . Моя молода