Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0  <p> Бувальщина і небувальщина </p><p> Я постановив удатися до безпрецедентної спроби <g/> . Якщо вона вдасться <g/> , вона не матиме наслідувачів <g/> .
doc#0 Я маю намір створити портрет <g/> , вірний натурі <g/> , а людина <g/> , яку я спортретую <g/> , буду я сам <g/> . </p>
doc#0 Я маю намір створити портрет <g/> , вірний натурі <g/> , а людина <g/> , яку я спортретую <g/> , буду я сам <g/> . </p>
doc#0 Я маю намір створити портрет <g/> , вірний натурі <g/> , а людина <g/> , яку я спортретую <g/> , буду я сам <g/> . </p>
doc#0 Но я крепко уверен <g/> , что скоро удастся вернуться и я крепко поцелую свою [ <g/> …
doc#0 Но я крепко уверен <g/> , что скоро удастся вернуться и я крепко поцелую свою [ <g/> …
doc#0 Ілюзія сковородинського « <g/> світ ловив мене <g/> , але не впіймав <g/> » <g/> . </p>
doc#0 Членом нацистської партії він <g/> , скільки мені відомо <g/> , не був <g/> , хоч і таке сполучення в тих обставинах не виключалося <g/> . </p>
doc#0 Сковороду знову згадував Н. <g/> : світ ловив мене <g/> , але не впіймав <g/> . </p>
doc#0 Він такий обурений <g/> , що навіть не треба казати <g/> : « <g/> А я ж казав <g/> !
doc#0 Чекайте тут на мене <g/> . </p>
doc#0 Як мені оповідають <g/> , твір і вистава були поновно дозволені 1955 року ( <g/> Хрущов <g/> !
doc#1 Трохи більше церковнослов'янізмів можна знайти лише в гумористичних та сатиричних віршах <g/> , таких як <g/> , наприклад <g/> , « <g/> Великомученице кумо <g/> » <g/> , « <g/> Кума моя і я <g/> » <g/> , « <g/> Умре муж велій <g/> » <g/> , де вони відіграють явно пародійну ролю і мають антицерковне спрямовання <g/> .
doc#1 <p> А я глянув <g/> , подивився — </p><p> Та аж похилився <g/> … </p>
doc#1 <p> Таким чином <g/> , можливості народньої пісні використовувались майже адекватно оригінальній моделі <g/> , але завдяки послідовному <g/> , поступовому зміщенню образів стерлася межа між нібито справжнім дніпровським пейзажем і порівнянням <g/> , між образами природи і людей <g/> , між завжди узагальненою і дещо абстрактною на- родньою піснею та суб'єктивною ліричною поезією <g/> , де героєм є авторське « <g/> я <g/> » <g/> .
doc#1 Багатопляновість і відхід від фотографічного відтворення дійсности <g/> , перехід об'єктивного в суб'єктивне і навпаки — ось основні характерні риси вживання фолкльору Т. Шевченком у I860 р. </p><p> Я не аналізуватиму вірш « <g/> Тече вода з-під явора <g/> » <g/> .
doc#1 <p> У передчутті власної смерти — </p><p> І мене не мине <g/> , </p><p> На чужині зотне <g/> , </p><p> За решоткою задавить <g/> . </p>
doc#1 <p> ( <g/> « <g/> Я не нездужаю <g/> , нівроку <g/> » <g/> , </p><p> 22 листопада 1858 р. <g/> ) </p><p> Востаннє ця візія неминучої національної і соціяльної помсти постала у вірші « <g/> Осії <g/> .
doc#1 <p> Усе решта в цій главі присвячене благодаті Господнього милосердя <g/> : « <g/> Я буду для Ізраїлю <g/> , як роса <g/> : розцвіте він <g/> , неначе лілея <g/> » і т. д. У Т. Шевченка співвідношення обох частин якраз зворотнє <g/> : із сімнадцяти рядків вірша тільки в п'ятьох говориться про щасливе майбутнє <g/> . </p>
doc#1 тихолюбцем святим <g/> » <g/> ; його ідеал — « <g/> любов безвічная <g/> » ( <g/> « <g/> Росли укупочці <g/> , зросли <g/> » <g/> ) <g/> , а його основне бажання і молитва — щоб Господь поміг « <g/> доброзиждущим рукам <g/> » та « <g/> чистим серцем <g/> » <g/> , щоб ниспослав усім — я підкреслюю <g/> : усім — « <g/> єдиномисліє <g/> » і « <g/> братолюбіє <g/> » <g/> . </p>