Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Звичайно <g/> , розумом ми — я тут уже кажу не тільки « <g/> я <g/> » <g/> , бо нас таких було більше — знали <g/> , що все це приречене <g/> .
doc#92 Більше я ніколи нічого про це не чув <g/> .
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Я світ увесь сприймаю оком <g/> » <g/> ) </p><p> Тільки ритмічної й строфічної схеми клясицизму ще може додержати поет <g/> , але образи ( <g/> епітет <g/> ) не вкладаються в ці раціоналістичні приписи <g/> , вони уроджуються спонтанно <g/> , як вияв зовсім іншого <g/> , іраціонально нескутого світосприймання <g/> , вони виникають справді як напасть – коли підходити з погляду врівноважено-продуманого неоклясичного стилю <g/> .
doc#81 Згадки про нього я не зустрічав ніде <g/> .
doc#37 Я певний <g/> , що подібні <g/> , неясні для них самих почування хвилювали всіх засновників <g/> , і в них усіх вони були реакцією на ті самі обставини життя <g/> .
doc#81 Так <g/> , бар'єр <g/> , рампу з вогнями — зі мною по цей <g/> , поза сценою <g/> , бік <g/> .
doc#30 Але страх мене не заохотило <g/> .
doc#81 Але технологія мене не спокушала <g/> , і виробництво мене не приваблювало <g/> .
doc#94 Але нікому й на думку не спадало <g/> , що може бути заборонено друкувати його твори <g/> , а вже <g/> , поготів <g/> , згадувати його ім'я. Сьогодні я бачив його портрет у Вашінґтоні в Національній портретній ґалерії <g/> .
doc#81 З тих таки причин я просив у своєму заповіті не виголошувати промов на моєму похороні <g/> .
doc#81 Тоді я все таки не втратив би свого кута в будинку « <g/> Саламандра <g/> » <g/> , але я мав би негайно забратися з того « <g/> палацу <g/> » <g/> , що мені пропонували в Гіганті <g/> .
doc#36 <p> Я не спроможний відповісти на ці питання з простої причини — браку фактичного матеріялу <g/> .
doc#81 Переїздити до Львова я не мав охоти <g/> , бо був би я там зайдою <g/> , а до того я передбачав війну з німцями і наївно уявляв собі <g/> , що вирішальні бої відбудуться на кордоні і місто буде зруйноване <g/> .
doc#81 Безперервне гіршання життьового стандарту і кругобіг щоденних <g/> , чимраз настирніших дрібниць я тоді не сприймав як щось анормальне і не був революціонером проти революції <g/> .
doc#81 Хід подій у всій країні я розумів погано тоді <g/> , контактів з діячами політики і культури я не мав <g/> .
doc#81 Казали <g/> , що там була його любка <g/> , але я не можу цього ствердити <g/> .
doc#82 Я б почав її найімовірніше <g/> : « <g/> Я народився <g/> …
doc#92 Я закінчив її перед кінцем свого другого року в Гарварді і передав Якобсонові <g/> .
doc#81 Але серед німців не було жадної паніки <g/> , і я щодня прямував на виконання своїх цензорських обов'язків у Будинку вчителя <g/> , так ніби можна було розраховувати на вічність <g/> , коли до будинку прийдуть нові читачі <g/> , яких треба убезпечити від ворожих ідеологічних впливів і просто від книжкового дрантя й мотлоху <g/> .
doc#103 Ось недавно <g/> , боюся помилитися <g/> , здається <g/> , в Лос-Анджелесі <g/> , написали <g/> , що я — антисеміт <g/> .