Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#43 їхньої суб'єктивної релігійности <g/> , але я тверджу <g/> , що всупереч їй їхній підхід
doc#92 моїх зустрічей з Якобсоном якнайчесніше <g/> , як я її бачу сьогодні <g/> , не ховаючи фактів <g/> , що аж ніяк
doc#16 , щоб Самчук подібні думки висловлював <g/> . Чи може я забув <g/> ? Але читаю далі і знаходжу таку фразу <g/> : «
doc#76 мови <g/> , зосереджених у Москві й Петербурзі <g/> . Я не ексцерпував газет XIX сторіччя і початку XX <g/> .
doc#81 одній виставі « <g/> Тоски <g/> » <g/> . За драму взявся ближче мені невідомий чоловік <g/> , що або звався Кривенко <g/> , а
doc#63 : </p><p> Спокою <g/> , признаюсь <g/> , я не люблю зовсім <g/> ; </p><p> Волю я бачити змінливі футуризи <g/> , </p><p> Хвилясті обрії <g/> ,
doc#81 сцену <g/> , і я став « <g/> ставити <g/> » на ній п'єси <g/> . Акторів у мене не було <g/> , і я обмежувався на тому <g/> , що розподіляв
doc#46 » <g/> . </p><p> Що не заважало йому дружньо зустрічатися зі мною <g/> , бувати в мене <g/> . Але про отруєння радянськими
doc#81 . Був вечір <g/> , він хотів далі рушати на схід <g/> , я ледве намовив його переночувати <g/> . Коли вже мати
doc#81 ? Бо це вони працювали на мене <g/> , вони старалися <g/> , а я сидів безрушно і цінував <g/> . А темрява залі
doc#92 для докторантів ( <g/> graduate students <g/> ) <g/> . Мене кликано на зустрічі з європейськими вченими <g/> ,
doc#81 що розкривали мені новий нецензурований світ <g/> . Я вислав свої нові надбання звичайною поштою <g/> , і <g/> ,
doc#81 десять днів <g/> , 16 лютого <g/> ) <g/> , що це кінець життя <g/> . Ні <g/> , я думав про те <g/> , як дістатися додому <g/> , до «
doc#74 , тепер уже час розмов­ляти українською мовою <g/> … Я раджу нашій профспілці перші робітничі збори
doc#81 на християнство й перетворення на Павла <g/> , але мені не з'явився Бог у блискавичному видінні <g/> , і я не
doc#81 , чи знає він щонебудь <g/> , крім того <g/> , що чув від мене <g/> ? Це був справді мефістофельський хід <g/> ,
doc#92 лист повністю <g/> , в перекладі <g/> . </p><p> « <g/> Дорогий Біле <g/> , я шокований довільним способом <g/> , яким Ви
doc#81 у цьому безглуздому двобої я не добачав <g/> . Так <g/> , я хотів самостійної України <g/> , але я не бачив
doc#81 , другий на 102 <g/> , — і це порушує людей <g/> , а мені мислення кількостями було чуже <g/> , воно
doc#92 , тепер уже на 1952—1953 академічний рік <g/> , я повідомив про це люндців <g/> , себто Фалька <g/> , й почав