This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | подарує <g/> , але приписувати іншому те <g/> , | чого | він не казав <g/> , не треба <g/> , « <g/> все по закону <g/> » <g/> . Н. |
doc#0 | бездіяльного ранку Н. вийшов на прогулянку <g/> . | Чого | б він краще не чинив <g/> . Але він учинив <g/> . </p><p> Не ступнув |
doc#0 | , а часом і бійки <g/> . Не знати <g/> , хто був винен і хто | чого | домагався <g/> , але сумирними <g/> , погашеними ці |
doc#2 | справді великим поетом і треба твердо знати <g/> , | чого | хочеш <g/> , щоб не нагородити пишними епітетами ці |
doc#4 | » поезіями ретельно поставлені дати років <g/> , | чого | нема під « <g/> старими <g/> » <g/> . За цим ховаються два |
doc#4 | на Москву <g/> . Але на яких терезах можна зважити <g/> , | чого | більше було в її образі України — політичної |
doc#4 | щось <g/> , що стоїть поза тими засобами <g/> , щось <g/> , без | чого | <g/> , власне <g/> , нема поезії <g/> , як без води нема |
doc#6 | дітей або підлітків <g/> . Як у серійних коміксах ( <g/> до | чого | я повернуся далі <g/> ) <g/> . Іноді таке більш-менш |
doc#6 | , чи він мав якусь бібліотеку і <g/> , якщо мав <g/> , з | чого | вона складалася <g/> . Але вже сьогодні можемо |
doc#6 | , сюрреалізму <g/> , експресіонізму й | чого | там ще <g/> , а передусім у своєму еклектизмі <g/> , в своїх |
doc#7 | з а схиляє до такої можливости <g/> . </p><p> Далі <g/> . До | чого | стосується « <g/> немов би спогад <g/> » і так далі <g/> : чи це |
doc#7 | відмінка <g/> , а тим часом його начебто немає <g/> . До | чого | стосуються слова « <g/> про весну неодцвітну <g/> » <g/> : |
doc#8 | він більше думає не про те <g/> , що сказати <g/> , а про те <g/> , | чого | не сказати <g/> , не договорити <g/> . Такий же обережний |
doc#8 | Петрова обережність дала йому те <g/> , | чого | він хотів <g/> : його шанували <g/> , але не розуміли <g/> . |
doc#8 | літературний жанр <g/> , який бачить у дійсності те <g/> , | чого | люди в ній звичайно не бачать <g/> , і цю одну сторону |
doc#9 | така <g/> , як вона є <g/> , не може нам послужити ні до | чого | <g/> , а сама мусить бути перше зреформована <g/> »3. І <g/> , |
doc#9 | мові формантами2. </p><p> Але вона не відкидає й того <g/> , | чого | смертельно боявся І. Нечуй-Левицький <g/> : |
doc#9 | , — тільки ще не ужитого в нашім письмі <g/> , — для | чого | ж би мали ми цуратись його <g/> ? У цім разі надто до |
doc#9 | просто не випадає <g/> , власне таки аж сором якось <g/> ! | Чого | ж він уміє <g/> , а я ні <g/> ! Вони виробили собі свою мову і |
doc#9 | з 16.01.1894 р. <g/> : « <g/> Я тільки думаю <g/> , що зовсім нема | чого | ставити питання про перемогу того чи іншого |