This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#77 | Що там сам директор <g/> » <g/> . |
doc#18 | <p> Чого ще ждать <g/> ? |
doc#56 | <p> Що ж <g/> , будьмо щирі і відверті <g/> . </p> |
doc#68 | <p> Що кайдани та напасти <g/> ? </p> |
doc#79 | Чому ви не смієтеся <g/> , чорт забирай <g/> ! |
doc#58 | Що ти там почуваєш — нікому не цікаво <g/> » <g/> . |
doc#97 | Що можна сказати в одному реченні <g/> , розтягається в Гомера на сотні рядків <g/> . |
doc#40 | Що то за хороше <g/> ! |
doc#18 | Що врятувалося <g/> , переходячи через стільки могил <g/> , що лишилося живе в наших серцях по стількох руїнах — нехай живе <g/> ! |
doc#56 | Чого поналазили сюди <g/> ? |
doc#40 | Що важив найменше чотири хунти <g/> ! |
doc#18 | Що сліз Коштуватиме й крови <g/> ! </p> |
doc#9 | Чого ж він уміє <g/> , а я ні <g/> ! |
doc#15 | Далі згадується ранній Чехов <g/> , при чому констатується <g/> , " <g/> що Чехов <g/> , одним з перших у прозі <g/> , впроваджує називне речення до складу складного речення <g/> " <g/> . </p> |
doc#45 | Він писав тоді <g/> , " <g/> що Потебня показав " <g/> откуда и куда идет человечество в одном из представителей его <g/> , русском народе <g/> " <g/> . |
doc#62 | У жовтні 1932 р. вона писала <g/> : " <g/> Чим менше ниточок в'яже нас з Україною <g/> , тим далекіша і абстрактніша вона робиться <g/> , а тому <g/> , як все неосяжне <g/> , - ідеальнішою <g/> … |
doc#15 | , с. 32 <g/> ) </p><p> Та коли б я знав <g/> , що смерть моя [ <g/> " <g/> що я умру <g/> " <g/> ) <g/> , велів би талярами обсипати <g/> . </p> |
doc#76 | ( <g/> Чого варте саме зіставлення Києва з Могилевим <g/> . |
doc#81 | ( <g/> Що я водночас борюкався проти зневаги до меншого брата й проголошення себе сіллю землі а la Донцов <g/> , — це вже зовсім інша історія і належить до колекції моїх бунтів <g/> ) <g/> . |
doc#30 | ( <g/> Що аж ніяк не означає <g/> , що пропоную чи набиваюся <g/> . |