Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#45 адже російський літературний язик ще довго пануватиме в научному вжитку <g/> , може років сто <g/> , а що буде далі — не варт гадати <g/> " ( <g/> Сумцов 64 <g/> ) <g/> .
doc#44 Новий стиль — він ще не має назви <g/> , ще не витворив свого -ізму <g/> , - може допускати буяння метафор <g/> , як у Рубчака <g/> , може хизуватися повною оголеністю від будь-яких поетизмів <g/> , як у Смотрича <g/> , але в усіх своїх проявах він відкидає беззастережно штампи символістичної й неоклясицистичної поезії <g/> , бляшану умовність голосної або псевдоінтимної реторики <g/> .
doc#31 Ще можна знайти в них блискітки гумору Хвильового і далеке відгрім'я його гніву <g/> .
doc#82 Так <g/> , отже <g/> , маємо два ми і одне МИ в ідеалі <g/> , не створене ще <g/> , не осягнене і <g/> , може <g/> , недосяжне <g/> .
doc#82 Не нова це концепція <g/> , вона прийшла до нас — так <g/> , ще з Візантії <g/> , де панівними жанрами були житія святих <g/> , тлумачення Святого Письма й проповіді — усе повчальне <g/> , усе напучувальне і де не можна було б собі уявити появу <g/> , скажімо <g/> , розважально-блюзнірського «Ґарґантюа і Пантаґрюеля <g/> » <g/> , чи « <g/> Декамерона <g/> » <g/> , або пародійного « <g/> Дон Кіхота <g/> » <g/> , гірковеселих Шекспірових блазнів і клоунів <g/> , роздвоєного Гамлета й трагічного короля Ліра <g/> .
doc#22 <p> Ніхто ще не розглядав нашого письменства з цього погляду <g/> .
doc#31 ) <g/> , і мотив відродження України проходить ще переважно в літературному пляні <g/> .
doc#40 : « <g/> Що й у небо вилітала <g/> , і в столиці побувала <g/> , ще й за нею <g/> , молодою <g/> , женихи тепер юрбою <g/> » ( <g/> Криж <g/> .
doc#9 Коли хочеш карати Росію й Україну <g/> , карай їх огнем <g/> , мечем <g/> , чим хоч <g/> , — тільки не прилученням Галичини <g/> , бо в нас же й свого сміття стане Дніпро перегородити <g/> »4. </p><p> Одначе така негативна оцінка всього галицького не завадила тому <g/> , що в мові М Драгоманів помітно піддався галицьким впливам <g/> , як це слушно констатував ще в 1913 р. М. Жученко <g/> : « <g/> Драгоманов <g/> , мову якого ми вважаємо за найкращий зразок наукової української мови <g/> , під кінець <g/> , коли йому доводилось друкувати свої писання виключно у галицьких виданнях <g/> , почав писати більше вже на галицький зразок <g/> »5. </p><p> І — зауважимо мимохідь — це пішло його мові на користь <g/> , бо хоч частково відчистило її від русизмів <g/> , які аж надто рясніють у його ранніх писаннях <g/> , — як-от <g/> : місто ( <g/> в значенні « <g/> місце <g/> » <g/> ) <g/> , добавок <g/> , стоїть <g/> , бумага <g/> , получив <g/> , щитаю і сила інших6. Отже <g/> , М. Драгоманів об'єктивно
doc#81 Бо навіщо до мідяків <g/> , що оберталися на літературному ринку <g/> , додавати ще кілька <g/> ? </p>
doc#45 Сталий немилосердний гніт було ще тяжче зносити через атмосферу се-кретности <g/> .
doc#40 , інший <g/> , перший ( <g/> колишні форми першого ступеня іний <g/> , первий цілком вийшли з ужитку <g/> ) <g/> ; ще більше поширене це явище на Заході України <g/> , де <g/> , скажімо <g/> , більший означає просто великий <g/> , довший — довгий <g/> , старший — старий <g/> , відрізняючися від первісних форм першого ступеня тільки ледь відчутним відтінком « <g/> цензурного применшення« <g/> , ніби більшої ввічливости <g/> . </p>
doc#15 <p> ( <g/> І. Ле <g/> ) </p><p> І тут ми доходимо ще до одного дуже важливого висновку і спостереження <g/> : зв'язуватися з іншими реченнями <g/> , що мають особове дієслово <g/> , можуть називні речення в тому значенні цього слова <g/> , яке відповідає термінові Пєшковського " <g/> номінативні екзистенціяльні речення <g/> " - в такому значенні в цій роботі і вживаю термін " <g/> називне речення <g/> " <g/> .
doc#72 Розділ 2 <g/> ) <g/> , що налічувало до тисячі членів <g/> , випускало 6-8 брошур на рік ( <g/> Лотоцький 2 <g/> , 253 <g/> ) <g/> ; Б. Грінченко в Чернігові 7-8 на рік <g/> ; київське видавництво “ <g/> Вік <g/> ” 4-5 та ще кілька <g/> , харківське видавництво “ <g/> Гурт <g/> ” ( <g/> Лотоцький 2 <g/> , 97 <g/> ) <g/> .
doc#72 Треба було ще і ще козлів відпущення <g/> .
doc#81 Є люди <g/> , що живуть аби день до вечора <g/> , є такі <g/> , що живуть творчістю і для творчости <g/> , ще інші живуть у дітях і для дітей <g/> .
doc#59 Ще більше <g/> : якщо в повісті з'являється зеленява <g/> , — то це знак <g/> , що має з'явитися Галочка <g/> .
doc#44 Але ще катастрофічніша з цього погляду велика зрада української еміграції — забуття власної мови <g/> .
doc#29 <p> Але з цих п'ятьох ще треба скинути дві перші вистави Кулішевих п'єс <g/> , « <g/> Малахія <g/> » і « <g/> Мину <g/> » <g/> .
doc#31 А трагічно-гнітючий ефект ще посилюється тим <g/> , що і в цих самознищувальних творах Хвильовий здебільша не втратив свого полемічного блиску <g/> , а перо його зберегло свою гострість <g/> .