Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 , змушує сприймати те <g/> , що він читає <g/> , не просто як ще один літературний твір <g/> , бо для поета це теж не
doc#1 літературний твір <g/> , бо для поета це теж не просто ще один літературний твір <g/> , а крик болю <g/> , зойк
doc#1 Т. Шевченко навіть не пробував братися за нього ще раз Даремно також шукати в цьому періоді «
doc#1 <p> Царями сіянеє жито <g/> ! </p><p> А люде виростуть <g/> . Умруть </p><p> Ще не зачатиє царята <g/> … </p><p> І на оновленій землі </p><p> Врага не
doc#1 <p> Виглядає пройдисвіта <g/> , </p><p> Москаля з походу <g/> . </p><p> Але це ще не вершина « <g/> ущільнености <g/> » <g/> . У новій версії ця
doc#1 ? <g/> . <g/> . </p><p> Боже сильний <g/> ! Твоя сила — </p><p> Та Тобі ж і шкодить <g/> . </p><p> Ще ніхто не насмілювався дати вичерпну
doc#1 родинного життя серед сільської природи <g/> . Ще ніхто не проаналізував прямі й непрямі
doc#1 чужого <g/> » <g/> . Але сам дуб <g/> , себто Україна <g/> , усе ще повен життя <g/> , глибоко в корінні <g/> : </p><p> А од коріння
doc#1 ( <g/> селянство <g/> , трудовий люд « <g/> Молитви <g/> » <g/> ) усе ще живе й пускає зелені пагони <g/> . У своєму падінні
doc#1 живим <g/> , і ненарожденним землякам моїм <g/> … » — тобто ще 1845 р. в його концепції національного єднання
doc#1 він зіткнувся з комплексом « <g/> гайдамаччини <g/> » ( <g/> ще однією версією сліпої і кривавої помсти <g/> ) і
doc#2 встигли змінити кільканадцять господарів <g/> . Ще інші переконалися в марности своїх ідеалів <g/> ,
doc#2 , </p><p> а над вухом — маки <g/> . </p><p> Ой <g/> , червоні маки <g/> , маки та й ще чорнобривці <g/> ! — </p><p> Чи не так <g/> , княгине Ганно <g/> ,
doc#2 - побачити <g/> , як жах перекосить обличчя ворога <g/> . Є ще молитва <g/> , але — « <g/> молитви бійців недовгі <g/> » <g/> , і
doc#2 дивом не накладалося на цей комплекс почуттів ще одне <g/> : почуття рокованости <g/> . Його важко
doc#2 прикладів <g/> . </p><p> « <g/> Я <g/> » впроваджується через « <g/> ти <g/> » <g/> : « <g/> Ти ще не вмер <g/> , ти ще не вмер <g/> ! Через розбурханий
doc#2 Я <g/> » впроваджується через « <g/> ти <g/> » <g/> : « <g/> Ти ще не вмер <g/> , ти ще не вмер <g/> ! Через розбурханий Дністер 3 Дніпра ти
doc#2 вміє з граматики робити поезію <g/> . Хто ще в нас вміє це <g/> ? </p><p> Універсальність поезії
doc#2 і навіть крик до місяця й зір — ритуал <g/> , і це ще одне виправдання для майбутнього часу в описі <g/> .
doc#2 » пісня <g/> , і це перший раз у поетки звук гусел <g/> , ще до появи збірки під цією назвою <g/> . Фолкльор дарує