Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#99 а старомодно — шляхом <g/> , у подібній ситуації бачив себе не хто інший <g/> , а ще Шевченко <g/> . ( <g/> Тільки і це тоді ще не звалося екзистенціялізм чи сартризм <g/> . <g/> )
doc#99 ( <g/> Тільки і це тоді ще не звалося екзистенціялізм чи сартризм <g/> .
doc#99 А тоді ж <g/> , ще недавно <g/> , перед « <g/> Сном <g/> » <g/> , в українській літературі починалося все ніби весело <g/> , козаки-троянці шкварили гопака <g/> , пришелепуватий Стецько намірявся відбути весілля <g/> , як ми тепер сказали б <g/> , у всегончарівському маштабі <g/> …
doc#99 Правда <g/> , танцюристі козаки були вже мертві <g/> , а Стецько дістав гарбуза <g/> , а Уляна ставала кріпачкою <g/> , але на кінець світу тоді ще ніби не заносилося <g/> … </p>
doc#99 Оголюється свинячий світ « <g/> Ордера <g/> » Юрія Косача <g/> , або ще точніше — усвідомлюється Гоголеве « <g/> кругом одни свиные рыла <g/> » <g/> , протяті опудала <g/> , з яких сиплеться потеруха <g/> , розпад часу і втрата місця <g/> , Гамлетове « <g/> зірвався світ з завіс <g/> » <g/> . </p>
doc#99 » <g/> . </p><p> Якби ж на місце занепалого й приреченого поставало нове <g/> , але нові структури ще не народилися <g/> , і довкілля не виявляє снаги відбути пологи <g/> . У зацілілих ще будинках
doc#99 У зацілілих ще будинках зяють пусткою потрощені очниці вікон <g/> , у спустошеній свідомості ятряться « <g/> уже-не-написані романи <g/> » <g/> .
doc#99 Приватний світ <g/> , світ я <g/> , починається прощанням з молодістю <g/> , звідки шлях веде на поріг задзеркалля <g/> , далі до молитви ( <g/> хоч не ясно <g/> , чи відкритої правдам віри й релігії <g/> ) <g/> , а ще далі — до суто вже жіночих мотивів огиди-потягу до чоловіків звіриного запаху і облямованих чорним нігтів <g/> , до захланної порожнечі жінок <g/> , жадібних чоловіка і жадібних його смерти <g/> , намірених побудувати світ « <g/> без Агамемнона <g/> » <g/> , спроможних забити його <g/> , але не спроможних жити без нього <g/> …
doc#99 Ще крок — і можемо опинитися в оточенні еріній-месниць чи фурій <g/> . </p>
doc#99 Та ще й українською мовою писану ( <g/> якою ніхто не читає <g/> ) <g/> .
doc#100 Та й <g/> , відверто кажучи <g/> , трохи лякають вони мене <g/> , ті праці <g/> : там ще дух старого колективізму <g/> , а не індивідуальних спостережень <g/> … </p>
doc#100 Не ображайтеся за своїх колеґ <g/> , але Ви ще <g/> , мабуть <g/> , не готові внутрішньо <g/> , як фахівці <g/> , до цього <g/> .
doc#100 Не все у вас ще знають <g/> .
doc#100 А ще більше <g/> , і боронь Боже <g/> , боюся <g/> , щоб не вийшло перемальовування фасаду від « <g/> осяйних верховин комуністичного майбутнього <g/> » на те саме <g/> , тільки « <g/> незалежної України <g/> » <g/> .
doc#100 Провінційність і псевдоромантичність тягнуться за нами ще довгим шлейфом <g/> .
doc#100 Це ще <g/> , гадаю <g/> , не осмислена належно постать у нашій культурі <g/> .
doc#100 Доживете до моїх 85-ти <g/> , переконаєтеся <g/> , що то є. Ще років 15 — 20 тому <g/> , коли мені треба було написати невелику статтю чи рецензію <g/> , я сідав за друкарську машинку вранці <g/> , а під вечір виймав останню сторінку <g/> .
doc#101 Детальніше довідатися про стосунки « <g/> людина-імперія <g/> » цікавий читач міг би із спогадів Ю. Шевельова « <g/> Мої зустрічі з Романом Якобсоном <g/> » ( <g/> « <g/> Сучасність <g/> » <g/> , 1994,4. 12 <g/> ) <g/> , на тлі яких ще більш контрастно і ще з більшою повагою даються до сприйняття й суто наукові монографії <g/> , й надзвичайно особисті й оригінальні підходом і вирізненням проблем літературознавчі огляди <g/> , статті <g/> , есеї <g/> , рецензії <g/> , яких одна збірка — « <g/> Третя сторожа <g/> » — вийшла у Києві 1993 року <g/> .
doc#101 Детальніше довідатися про стосунки « <g/> людина-імперія <g/> » цікавий читач міг би із спогадів Ю. Шевельова « <g/> Мої зустрічі з Романом Якобсоном <g/> » ( <g/> « <g/> Сучасність <g/> » <g/> , 1994,4. 12 <g/> ) <g/> , на тлі яких ще більш контрастно і ще з більшою повагою даються до сприйняття й суто наукові монографії <g/> , й надзвичайно особисті й оригінальні підходом і вирізненням проблем літературознавчі огляди <g/> , статті <g/> , есеї <g/> , рецензії <g/> , яких одна збірка — « <g/> Третя сторожа <g/> » — вийшла у Києві 1993 року <g/> .
doc#101 Взагалі <g/> , я вчився в дуже щасливі роки — не в сенсі їжі <g/> , великого помешкання <g/> , але все-таки в той період припинилося офіційне напомповування ідеями старого типу <g/> , імперського <g/> , але ще не почалося напомповування новими ідеями ( <g/> тобто — комуністичними <g/> ) <g/> . </p>