Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 бажання проходити військову муштру <g/> , а ще менше — загинути в безглуздому двобої Сталін —
doc#72 жителів міст за короткий час на українців <g/> . Ще менше ймовірно було це за політики “ <g/> подвійного
doc#72 слів <g/> , що мали форму <g/> , відмінну від російської ще до змін 1928-1929 рр <g/> . <g/> , наприклад <g/> , хемія <g/> , лямпа
doc#9 що язичиє панувало скрізь <g/> , де його не витиснула ще тоді в Галичині польська мова <g/> . І от тепер «
doc#66 сам на себе <g/> . Міріям Шашаровської — жертва <g/> , ще точніше — саможертва <g/> . Міріям Шашаровської —
doc#79 милий <g/> . Ви певно втомились <g/> ? Ні <g/> ? Тоді чим мені ще вас вітати <g/> ? Я б оце заграла вам <g/> , якби не
doc#18 для « <g/> Мойсея <g/> » <g/> , але тут обмежмося ще до одного-двох прикладів <g/> : </p><p> Бережіться <g/> , а то він
doc#81 так приборкувано не тільки мене <g/> , а і — може ще лютіше й страшніше — мою матір <g/> , про що далі <g/> . Мої з
doc#81 , в ембріональному стані <g/> , а Невзорова робила її ще безперспективнішою <g/> . Повторювалася без кінця
doc#84 вікон і дверей <g/> ? Бо двері і віконні рами спалено ще тоді <g/> , коли було тепло <g/> . « <g/> Чому <g/> » можуть тривати
doc#27 із львівської « <g/> Просвіти <g/> » ( <g/> « <g/> А " <g/> Просвіта <g/> ? " Ото ще мені " <g/> недоріка <g/> , убога каліка <g/> "» <g/> ! — пише він
doc#9 , окрім прямої своєї користи <g/> , пригодилось би ще й тим <g/> , що піддавало б галичанам сирого <g/> ,
doc#81 . Спогад — « <g/> батько в травах <g/> , у зорях <g/> , у хвилях <g/> . Та ще в ньому <g/> » <g/> . Я не бачу свого батька так красиво <g/> .
doc#81 . Мої однокурсники-селюки були з покоління ще не скореного села <g/> , вони були ті <g/> , хто змагався за
doc#59 силами <g/> . В « <g/> Еней і життя інших <g/> » може ще нема знайденого ґрунту ( <g/> образ Лариси <g/> , як ми
doc#81 , називаний у родині Алік <g/> , милий хлопець <g/> , що ще перед війною вступив до військової школи ( <g/> «
doc#31 , що він так і був замислений <g/> . Бо Хвильовий ще не вважав змагання за програне <g/> . Саме
doc#94 ґулі — і багатьох інших важливих речей <g/> . Ще менше маю я претенсії могти розплутати
doc#99 не ясно <g/> , чи відкритої правдам віри й релігії <g/> ) <g/> , а ще далі — до суто вже жіночих мотивів огиди-потягу
doc#84 до сприймачів його творів — ніхто не був ще добровільно мистцем для самого себе <g/> . </p><p> І тоді