Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Він не прийняв тих віршів <g/> , що я йому приніс ще <g/> , мабуть <g/> , у листопаді 1941 року <g/> .
doc#100 Не ображайтеся за своїх колеґ <g/> , але Ви ще <g/> , мабуть <g/> , не готові внутрішньо <g/> , як фахівці <g/> , до цього <g/> .
doc#23 <p> Шевченко починає з констатування Невідкличної наявности своїх трагічних дум <g/> , показує <g/> , як вони постали — вони виросли з туги за українською дівчиною <g/> , за краєвидом України ( <g/> « <g/> степи та могили <g/> , що на Україні <g/> » <g/> ) <g/> , за минулим вільної колись козацької країни ( <g/> « <g/> там родилась <g/> , гарцювала козацькая воля <g/> » <g/> ) і з усвідомлення трагічного стану України тепер ( <g/> « <g/> виросла могила <g/> , А над нею орел чорний Сторожем літає <g/> » <g/> ) <g/> , — і <g/> , посилаючи свої думи на Україну <g/> : </p><p> Там найдете щире серце </p><p> І слово ласкаве <g/> , </p><p> Там найдете щиру правду <g/> , </p><p> А ще <g/> , може <g/> , й славу <g/> …
doc#36 Спливають у пам'яті релігійні картини Ловіса Корінта й Макса Слефоґта <g/> , ще <g/> , може <g/> , Ж. Руо <g/> .
doc#72 Ті <g/> , що пропонуємо ми <g/> , є <g/> , на жаль <g/> , не раз лише спробою <g/> , ледве чимось більшим <g/> , аніж матеріалом для обміну думок та ще <g/> , може <g/> , спонукою до всебічного вивчення <g/> , про яке сьогодні доводиться тільки мріяти <g/> . </p>
doc#57 А ще <g/> , не дай Господи <g/> , може комусь спаде </p><p> Так <g/> , як вона є сьогодні <g/> , союзівська церква видається мені винятково гармонійним твором мистецтва і зовсім новим проявом у творчості Радослава Жука <g/> .
doc#82 Так <g/> , отже <g/> , маємо два ми і одне МИ в ідеалі <g/> , не створене ще <g/> , не осягнене і <g/> , може <g/> , недосяжне <g/> .
doc#4 У свої сорок років вона усвідомлює <g/> : </p><p> Я чекаю на смерть без ляку <g/> , </p><p> тільки знаю <g/> : не досить ще <g/> , </p><p> не тепер складу подяку </p><p> за життя <g/> … </p>
doc#65 <p> Тарасюк закидає мені ще <g/> , нібито я вживав <g/> , мабуть <g/> , “ <g/> щоб замести сліди <g/> ” <g/> , форми прізвища Шевелов <g/> .
doc#16 Тільки воістину катастрофічним незнанням у нас нашої давньої літератури ( <g/> та ще <g/> , правда <g/> , незвичайно нудним характером твору <g/> ) можна пояснити <g/> , що досі ніхто всерйоз на це не звернув уваги <g/> .
doc#84 Ще <g/> , правда <g/> , добре надаються до цього вірші <g/> .
doc#40 Але понад системою п'ятьох відмінків існує ще <g/> , сказати б <g/> , надбудова <g/> , що дає дальші розгалуження й паростки <g/> , які реалізують дальші відтінки значення <g/> .
doc#81 Припустімо <g/> , що Гірошіма була актом війни <g/> , як давніше були винищувані впень Троя <g/> , Картагена <g/> , Єрусалим і скільки їх ще <g/> , Ти же <g/> , Господи <g/> , віси <g/> !
doc#40 <p> Окрему групу становлять прислівники <g/> , що в реченні набирають підкреслювального або видільного характеру <g/> , — типу вже <g/> , ще <g/> , тільки <g/> , лише <g/> , майже <g/> , навіть <g/> , зовсім <g/> , цілком <g/> , зокрема <g/> , надто <g/> , теж <g/> …
doc#32 ) Американська окупаційна військова адміністрація влаштувала там табір для так званих ді пі — displaced persons — переміщених осіб <g/> , — делікатна назва для осідків мільйонів ненімців — в'язнів гітлерівської Німеччини <g/> , примусових робітників <g/> , полонених і Бог знає кого ще <g/> , хто були чужорідні в Німеччині і підлягали тепер вивозові до своїх батьківщин <g/> .
doc#79 Ми не знаємо ще <g/> , чого він хоче <g/> , але ми бачимо <g/> , що це був розрив з життям <g/> , раз назавжди вкладеним у форму <g/> .
doc#81 <p> Додам ще <g/> , що в останні студентські роки й у перші роки по тому <g/> , мене обсіли чиряки <g/> , воші <g/> , хвороби <g/> , спершу шлункові <g/> , що в нас звалися колітом <g/> , коли мої органи травлення відмовлялися приймати харчі <g/> , а трохи згодом з'явилися познаки туберкульози в легенях <g/> .
doc#37 Блавацький <g/> , що сидів поруч мене <g/> , прошепотів <g/> : </p><p> — Я ніколи не бачив ще <g/> , щоб він так хвилювався <g/> . </p>
doc#9 <p> 4. Все більше шириться конструкція з прийменником за з родовим відмінком іменника на означення часу більш-менш довгої тривалосте ( <g/> « <g/> Серце ще і ще <g/> , як за юности палкої <g/> , буде битись гаряче <g/> » — В. Сосюра <g/> ) <g/> , хоч паралельно з нею можлива й конструкція з прийменником при з місцевим відмінком іменника <g/> , яка рішуче переважає в східноукраїнських говірках <g/> .
doc#40 : « <g/> Серце ще і ще <g/> , як за юности палкої <g/> , буде битись гаряче <g/> » ( <g/> Сос <g/> .