Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 <p> 4. Все більше шириться конструкція з прийменником за з родовим відмінком іменника на означення часу більш-менш довгої тривалосте ( <g/> « <g/> Серце ще і ще <g/> , як за юности палкої <g/> , буде битись гаряче <g/> » — В. Сосюра <g/> ) <g/> , хоч паралельно з нею можлива й конструкція з прийменником при з місцевим відмінком іменника <g/> , яка рішуче переважає в східноукраїнських говірках <g/> .
doc#10 Та про зв'язки Ганцова з Шахматовим буде ще мова далі <g/> . </p>
doc#10 Через позанаукові причини вони цього виконати не змогли <g/> , і питання стоїть отвором ще й сьогодні <g/> . </p>
doc#10 <p> Ця характеристика північноукраїнських поліфтонгів стає вихідною точкою ( <g/> 17 <g/> ) <g/> , де вона поповнюється ще іншими важливими спостереженнями <g/> , а саме до спостережень про однакову часокількість поліфтонгів з монофтонгами <g/> , про спадний характер північноукраїнського наголосу <g/> , про напружену лябіовеляризацію чи палаталізацію приголосних перед наголошеним голосним додається тепер важливе спостереження про характер кінця закритого складу <g/> : у північноукраїнських говірках кінцевий приголосний не обриває артикуляцію голосного <g/> , а наступає після ослаблення голосного і сам артикулюється напружено <g/> , не асимілюючися дальшим звукам ( <g/> 17 <g/> , 10 <g/> ) <g/> .
doc#15 Розглянемо це ще на кількох прикладах <g/> : </p><p> 1. </p><p> Крик <g/> , ревіт <g/> , замішання <g/> , тут і там судорожні рухи <g/> , тут і там коротка боротьба <g/> , прокляття <g/> , стогнання - і <g/> , мов тяжка лявіна <g/> , валиться ворог долі драбиною додолу <g/> , обвалюючи за собою слідуючі ряди <g/> . </p>
doc#15 І кількісно таких прикладів у Шевченка значно більше <g/> : </p><p> Ще молоді собі були <g/> , </p><p> Жили самі <g/> .
doc#16 Зрештою ми далі ще побачимо <g/> , що дуже багато оцінок самого Донцова дуже багатьма рисами надзвичайно близькі до большевизму <g/> , хоч і не будемо робити з цього висновку <g/> , що він є большевик або аґент большевизму <g/> , - дарма що об'єктивно останні писання Донцова страшно корисні для большевизму <g/> . </p>
doc#16 Тому вказувати на вичерпаність історичної ролі Донцова і вісниківства ще не означає говорити про кінець українського націоналізму <g/> , а радше означає стверджувати український націоналізм <g/> , але в тому розумінні <g/> , в якому його приймає і вважає за свій український народ <g/> . </p>
doc#16 Можна було б ще тільки додати <g/> , що « <g/> вузьке <g/> » « <g/> драгоманівське <g/> » розуміння проблем викликало як реакцію в « <g/> Віснику <g/> » справді протилежне розуміння <g/> , але такою ж самою <g/> , коли ще не більшою мірою вузьке <g/> .
doc#16 І сила МУРу в тому <g/> , що в цей єдиний національний фронт він може прийняти і Дмитра Донцова і донцовців-вісниківців <g/> , знаючи <g/> , що коли в них ще є життєздатність <g/> , сили й думки <g/> , то вони знайдуть відповідний сприятливий ґрунт і принесуть свою <g/> , хоч малу користь у загальному русі проти спільного ворога <g/> , а коли в них життєздатних сил уже цілком нема <g/> , то й ґрунту вони не знайдуть і шкоди особливої не завдадуть <g/> .
doc#17 <p> Цих страшних наслідків виродження революції Микола Куліш в пору « <g/> Народнього Малахія <g/> » ще не знав <g/> .
doc#18 <p> Чого ще ждать <g/> ?
doc#19 В листі до редактора « <g/> Світу <g/> » Мова просить прислати йому книжок — це Франко <g/> , Куліш <g/> , Куліш і ще раз Куліш <g/> !
doc#21 Німеччина на ті роки не була країною <g/> , відкритою для всіх інших <g/> , — ще тривала чистка від нацизму <g/> , кордони були здебільша замкнені <g/> .
doc#22 Виявом цього було і звернення до світової тематики <g/> , і занурення в душевні глибини героїв <g/> , і настрої тоді ще неясної і туманної <g/> , але вже не « <g/> громадської <g/> » <g/> , а якоїсь зовсім іншої <g/> , незрозумілої <g/> , незнайомої <g/> , але наявної туги й розпуки <g/> .
doc#22 Вибір — коли вибір ще існує — обмежується на тому <g/> , чи бути людині вільною й занедбаною <g/> , чи стати рабом або наглядачем рабів <g/> , вибір між самотністю самотнього і самотністю в гурті <g/> . </p>
doc#22 Ще не було відомо <g/> , чим закінчиться це змагання <g/> .
doc#22 Але ще тільки наблизилася <g/> .
doc#22 Порівняння відмінностей двох п'єс покаже нам <g/> , що істотні речі <g/> , які були ясні Кулішеві <g/> , ще не до кінця ясні Жіроду — або почасти й зовсім не приступні йому <g/> . </p>
doc#25 156 <g/> ) <g/> , та зрештою він ще й досі навіть покутує у декого з українських мовознавців <g/> .