Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 часу більш-менш довгої тривалосте ( <g/> « <g/> Серце ще і ще <g/> , як за юности палкої <g/> , буде битись гаряче <g/> » — В.
doc#10 . Та про зв'язки Ганцова з Шахматовим буде ще мова далі <g/> . </p><p> На закінчення цього розділу варт
doc#10 виконати не змогли <g/> , і питання стоїть отвором ще й сьогодні <g/> . </p><p> В одному з основних питань
doc#10 вихідною точкою ( <g/> 17 <g/> ) <g/> , де вона поповнюється ще іншими важливими спостереженнями <g/> , а саме до
doc#15 характер називних речень <g/> . Розглянемо це ще на кількох прикладах <g/> : </p><p> 1. </p><p> Крик <g/> , ревіт <g/> ,
doc#15 таких прикладів у Шевченка значно більше <g/> : </p><p> Ще молоді собі були <g/> , </p><p> Жили самі <g/> . Були багаті <g/> : </p>
doc#16 , а не за їхнім звучанням <g/> . Зрештою ми далі ще побачимо <g/> , що дуже багато оцінок самого Донцова
doc#16 історичної ролі Донцова і вісниківства ще не означає говорити про кінець українського
doc#16 ділянці у " <g/> Віснику <g/> "» <g/> . Можна було б ще тільки додати <g/> , що « <g/> вузьке <g/> » « <g/> драгоманівське <g/> »
doc#16 і донцовців-вісниківців <g/> , знаючи <g/> , що коли в них ще є життєздатність <g/> , сили й думки <g/> , то вони
doc#17 Микола Куліш в пору « <g/> Народнього Малахія <g/> » ще не знав <g/> . Як і його товариші з ВАПЛІТЕ – Микола
doc#18 пророки <g/> ! </p><p> У пустині нам жить і вмирать <g/> ! </p><p> Чого ще ждать <g/> ? І доки <g/> ? » ( <g/> І <g/> ) </p><p> Четвертий рядок повинен
doc#19 прислати йому книжок — це Франко <g/> , Куліш <g/> , Куліш і ще раз Куліш <g/> ! Із свідчення М. Комарова знаємо <g/> , що в
doc#21 не була країною <g/> , відкритою для всіх інших <g/> , — ще тривала чистка від нацизму <g/> , кордони були
doc#22 в душевні глибини героїв <g/> , і настрої тоді ще неясної і туманної <g/> , але вже не « <g/> громадської <g/> » <g/> , а
doc#22 наміряється його порушити <g/> . Вибір — коли вибір ще існує — обмежується на тому <g/> , чи бути людині
doc#22 , покоління Вапліте <g/> . Воно гостро змагалося <g/> . Ще не було відомо <g/> , чим закінчиться це змагання <g/> . Ще
doc#22 Малахія <g/> » <g/> , якого Україна мала 1926 року <g/> . Але ще тільки наблизилася <g/> . Порівняння відмінностей
doc#22 нам <g/> , що істотні речі <g/> , які були ясні Кулішеві <g/> , ще не до кінця ясні Жіроду — або почасти й зовсім не
doc#25 ( <g/> ЗНТШ <g/> , 121 <g/> , ст <g/> . 156 <g/> ) <g/> , та зрештою він ще й досі навіть покутує у декого з українських