Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#56 Деяке уявлення про цю манеру напівфейлетонну <g/> , напівгістеричну <g/> , де читач не знає сміятися чи ридати <g/> , може дати чотирирядкова « <g/> Дума <g/> » <g/> : </p><p> Гей <g/> , енкаведе та й Енка веде <g/> ! </p>
doc#30 <p> До проблем замежности чи то пак популярности за РУБЕЖем <g/> , то думаю <g/> , що тут уже дещо з перспектив майбутнього накреслюється <g/> .
doc#6 До того ж сьогодні ми ще не можемо сказати <g/> , що в екзистенціялістичних аспектах Куриликової творчости слід поставити на карб безпосередніх чи посередніх впливів ( <g/> ідеї носяться в повітрі <g/> ) <g/> , а що постало з паралельного внутрішнього духового розвитку мистця <g/> . </p>
doc#38 Чи не легше несподівано для самого себе ронити загальні оцінки <g/> ? </p>
doc#81 Не треба було навіть уживати слів « <g/> самостійність <g/> » чи « <g/> незалежність <g/> » — думка про це виринала з кожного виступу <g/> .
doc#72 Але звичайно вони виходили з кіл крайніх російських націоналістів типу Т. Флорінського чи І. Філевича <g/> , які репрезентували офіційний погляд про “ <g/> триединый русский народ <g/> " і чиї писання межували з політичними доносами <g/> .
doc#10 Інакше кажучи <g/> : чи не можна в просторі знайти те <g/> , що <g/> , здавалося б <g/> , не повертається й не відновляється <g/> , — час <g/> , те <g/> , що минуло <g/> . </p>
doc#56 Чи за хахлацькі журливі пісні <g/> ?
doc#81 Не знаю <g/> , як мати все таки навчилася якихось польських куплетів — чи вона таки побувала в Варшаві в якомусь польському кабаре <g/> , — чи це був офіцерський фолкльор <g/> , що мав на оці показати <g/> , які примітивні були поляки <g/> ?
doc#52 </p><p> від кого найбільше залежить <g/> , чи ненависті горіти й запалити все навколо <g/> , чи згаснути <g/> , - як і можна було сподіватися <g/> , проблему ненависти зігнорувала <g/> .
doc#59 Ледве чи можна з цього опису намалювати портрет героїні <g/> .
doc#24 І коли життя і Україна <g/> , чи життя-Україна заходить у хату автора — чи не є це найкраща автохарактеристика Любченкової творчости взагалі <g/> ? </p>
doc#55 <p> Насправді <g/> , для більшости випадків вирішальну ролю грає <g/> , чи дане слово-назва ввійшло до вирішальних говірок перед <g/> , а чи після злиття и ( <g/> і <g/> ) з ( <g/> ы <g/> ) <g/> , орієнтовна дата для масиву українських говірок приблизно 1260 р. <g/> ; що ввійшло ( <g/> пізніше <g/> ) через польську мову <g/> ; і що було адаптоване до власних або засвоєних суфіксів/морфем <g/> .
doc#0 Не знаємо <g/> , чи він лишився з інерції <g/> , чи з доброї своєї волі подавсь на РОДІНУ <g/> , ясно <g/> , що чекали на нього присуд і кара в далеких таборах <g/> .
doc#40 Тому обмежимося тут на переліку найголовніших випадків <g/> , докладніше характеризуючи тільки ті <g/> , що цікавіші з тих чи тих практичних причин <g/> . </p>
doc#31 Сучасному читачеві обговорення того <g/> , чи мистецтво є « <g/> засіб пізнання життя <g/> » <g/> , а чи « <g/> засіб будування життя <g/> » <g/> , з численними посиланнями на тих <g/> , що їх сам Хвильовий називає « <g/> іже во отцех марксистських <g/> » ( <g/> треба згадати <g/> , що до тридцятих років Плеханова уважано за неперейдений авторитет у питаннях « <g/> марксистської естетики <g/> » <g/> , а Бухарін і Троцький 1925 р. були ще « <g/> вождями революції <g/> » <g/> ) <g/> , може видаватися схоластичним і непотрібним <g/> .
doc#33 » </p><p> Чи це потребує коментарів <g/> ?
doc#81 Не було жадного <g/> , поставленого цареві чи політичному діячеві царського режиму <g/> .
doc#72 Щоб відповісти на питання <g/> , чи творилося льокальне койне на основі одного місцевого діялекту з домішкою угорських <g/> , чеських <g/> , церковнослов'янських <g/> , українських і російських слів <g/> , а чи по різних містечках щоденне спілкування відбувалося на базі вузькомісцевої говірки <g/> , що <g/> , звісно <g/> , всотувала в себе слова й форми <g/> , які ставали типовими на широкому терені <g/> , бракує даних <g/> .
doc#59 Косач не потребує ховатися в царство словесної краси <g/> , в тумани чи в фоєрверкові вибухи чисто словесного мистецтва <g/> .