Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 , старечости <g/> . Для молодости <g/> , для молоді час не існує <g/> , життя вічне і кожне переживання
doc#4 , коли людина відкрила для себе неповоротність часу і минущість усього <g/> , включно з самим собою <g/> . І <g/> ,
doc#4 , 1937—1944 ( <g/> який повториться <g/> , цей мертвий час <g/> , у інші сім чи вісім років <g/> , 1956— 1963 <g/> ) <g/> . Для нас
doc#4 — звичайно ж <g/> , відгук на літературні журнали тих часів « <g/> Арка <g/> » в Мюнхені й « <g/> Літаври <g/> » в Зальцбурзі <g/> ,
doc#4 ця історія може перериватися <g/> , перевертатися в часі й просторі <g/> , улягати варіяціям і вставкам
doc#4 чи переживання <g/> , завтра друге <g/> , а за якийсь час може знов і знов повернутися вже давніше
doc#4 кожного періоду фотографіями авторки того часу <g/> , від кокетної й може трохи самовпевненої
doc#4 , мов ісопом <g/> , </p><p> в день останній <g/> , в останній час <g/> . <g/> . <g/> ; </p><p> ( <g/> « <g/> Кінець мандрівки <g/> » <g/> ) </p><p> то це спалах енергії у
doc#4 й звуки тим конкретніші <g/> , чим ми далі від них у часі <g/> , і вершиною цієї теплої конкретности є поезії «
doc#4 й зв'язок з особистим життям авторки <g/> , ввесь час плекаються ті настроєво-тематичні комплекси
doc#5 цей твір сприймає <g/> » <g/> . Нова людина не витрачатиме часу на мистецтво <g/> : це буде « <g/> тип шофера <g/> , простий <g/> ,
doc#5 пронісся <g/> . Він не потривав хоч трохи довшого часу <g/> . Славенко повертається до своїх спроб над
doc#5 здається йому тепер тільки прикрим гаянням часу <g/> , порожньою пригодою <g/> . Не було в ньому нічого ні
doc#5 , без кохання <g/> , просто тому <g/> , що це найощадніший у часі спосіб розв'язати статеву проблему <g/> . </p><p> Виховані
doc#6 , річ не можлива за законами простолінійного часу й простору <g/> . Та й поза тим Курилик не раз зміщує
doc#6 й простору <g/> . Та й поза тим Курилик не раз зміщує час або ігнорує його <g/> . Скомпресованости
doc#6 , що <g/> , твердить він <g/> , не співіснували в реальному часі <g/> . ( <g/> “ <g/> Піонери в Іденбріджі <g/> , Саскачеван <g/> ” <g/> , з
doc#6 одну субстанцію <g/> , і ця субстанція <g/> , як і час і простір — не істотні <g/> , бо все через усе веде до
doc#6 картин <g/> , що звалися б <g/> , як ставало модно в той час <g/> , “ <g/> Без назви <g/> ” <g/> . Поетика його назв заслуговує на
doc#6 місія в Старій Броварні <g/> ” <g/> ) або до певного часу ( <g/> “ <g/> Клечальна неділя <g/> ” <g/> ) <g/> . Це назви дескриптивні <g/> ,