This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#50 | Час і простір тільки миготять окремими блищиками <g/> . |
doc#10 | Стаття ця присвячена західньоукраїнському переходові а в е ( <g/> и <g/> ) по м'яких приголосних ( <g/> час > чєс <g/> ) <g/> . |
doc#62 | Публікуючи їхні не призначені свого часу до друку листи поруч <g/> , у тій самій книзі <g/> , редакція ніби підкреслює <g/> , що все це вже не сучасна політика <g/> , а таки історія і мусить бути оцінювана в обох випадках як щось належне до інших ( <g/> і різних <g/> ) часів і епох <g/> . |
doc#40 | ) <g/> , часу ( <g/> »Вона до колиски <g/> , за дитину — дитина холодна лежить <g/> » — Вовч <g/> . |
doc#69 | Річ природна — треба часу на розшуки в архівах <g/> , часу на друк творів <g/> , треба редактора <g/> , паперу <g/> , друкарень <g/> … |
doc#44 | Звичайно <g/> , час від часу з'являються романи й поезії пань обох статей <g/> , що в добрі старі часи заповнювали б своє дозвілля гаптуванням чи в'язанням <g/> , а тепер тягнуться до пера чи друкарської машинки <g/> . |
doc#79 | Звичайно <g/> , час від часу в цьому ґраціозному перегоні масок виблискують колючі політичні репліки <g/> , але це тільки той перець <g/> , яким присипано традиційну комедію-балет про кружляння без ладу <g/> , мети й системи людців <g/> , поглинених формою життя <g/> , чи то буде всесвітня нумерна система <g/> , чи позірність прізвища <g/> . |
doc#81 | Це зрозуміло <g/> , часу на дихання тим « <g/> добровільцям <g/> » не давали <g/> . |
doc#76 | Час <g/> , коли можна було не ховатися з потворним обличчям <g/> , коли можна було просто забороняти мови й культури <g/> , час Уварова — Валуєва — Юзефовича й Победоносцева минув або минав <g/> . |
doc#56 | Шевченко відтворив її в образі — </p><p> Лежить попіл на розпутті <g/> , </p><p> А в попелі тліє — </p><p> Іскра огню великого <g/> , </p><p> Тліє <g/> , не вгасає <g/> , </p><p> Жде підпалу <g/> , як той месник <g/> , </p><p> Часу дожидає <g/> , </p><p> Злого часу <g/> . </p> |
doc#40 | Ознаки <g/> , що їх показують прислівники <g/> , можуть бути різного характеру <g/> , окреслюючи спосіб <g/> , місце <g/> , час і інші обставини вияву тієї ознаки <g/> , до якої стосується прислівник <g/> . </p> |
doc#40 | У той час <g/> , як інші частини мови називають предмети або їх ознаки <g/> , займенник своєю природою не називає нічого безпосередньо <g/> , а тільки вказує <g/> , окреслюючи предмети або їх ознаки через їх стосунок до особи мовця <g/> , місця <g/> , часу і характеру його висловлення <g/> . |
doc#40 | Отже <g/> , час дієприслівника цілком визначається в реченні <g/> . |
doc#50 | А далі майже кожна пісня приносить нам монолог <g/> , у якому розкриваються проблеми буття <g/> : людина і зло <g/> , лад і постання світу <g/> , Бог і диявол <g/> , світ і поезія <g/> , час і вічність <g/> . |
doc#36 | За винятком <g/> , правда <g/> , часу <g/> , відданого передвижничеству <g/> , приблизно 1870—1876 <g/> , коли Ґе намагався пристосуватися до російських мистецьких течій або як висловився Дмітрієв ( <g/> с. 22 <g/> ) — пробував стати посередністю <g/> , щоб виплекати інтимні зв'язки з сучасниками <g/> . </p> |
doc#18 | Можна думати <g/> , що задум поеми виношувався багато років <g/> , щонайменше від кінця дев'ятдесятих років <g/> , часу <g/> , коли образ особливо переслідував Франка <g/> . |
doc#47 | Місце дії — якесь баварське місто <g/> , збомбоване й у руїнах <g/> , час дії — коло 1946 <g/> , коли писано цей твір ( <g/> надрукований у редакції 1956 року <g/> ) » ' <g/> . |
doc#30 | Якобсона ( <g/> на що я відповів відмовно <g/> ) <g/> , але і запит і відмови були не з літературних вартостей <g/> , а з скандальної хроніки7. </p><p> Одне слово <g/> , час настає або й настав <g/> , і бубчики тут не самі <g/> . </p> |
doc#40 | , сором <g/> , ганьба <g/> , жаль <g/> , шкода <g/> , гріх <g/> , подоба <g/> , спосіб <g/> , час <g/> , пора <g/> , первина <g/> , кінець <g/> , край <g/> , охота <g/> , можна ( <g/> із зворотів типу можна річ <g/> ) <g/> , треба ( <g/> це слово тепер уже не вживається як іменник <g/> ) <g/> , слід <g/> , мус <g/> , сміх <g/> , несила та ін <g/> . |
doc#14 | Поет хоче <g/> , щоб читач перенісся в якийсь конкретний стиль <g/> , час і місце і уявив його собі гранично конкретно <g/> . |