Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 : розпач ( <g/> « <g/> Подвійний мій розпач <g/> » — « <g/> Поет під час облоги <g/> » <g/> , І <g/> , 100 <g/> , 127 <g/> ) <g/> ; заздрість — ревнощі ( <g/> «
doc#72 великим осягом в описі літературної мови того часу <g/> . Для зручности про два напрями в мовознавстві
doc#64 важило розчарування в сучасній <g/> , воєнного часу дійсності <g/> , — в німцях супроти України і самих
doc#76 сорокових років минулого століття <g/> , — увесь час аж до революції 1917 року <g/> . Широко відомо <g/> ,
doc#40 , і багато слів нашої літературної мови свого часу витворилися народною етимологією <g/> . Напр <g/> . <g/> ,
doc#65 на час <g/> , коли я писатиму спогади <g/> , якщо такий час колинебудь прийде <g/> . Однак це і факт з життя
doc#43 днів <g/> , ніж двох <g/> . Ось ілюстрація підходу до часу й простору в « <g/> Раї <g/> » <g/> , — опис голоду 1933 року ( <g/> Теж
doc#84 нашої доби <g/> . Бо своєю трагічною втечею від часу вони якраз мистецьки оформляють хаотичну
doc#73 декларації ініціятивної групи <g/> : « <g/> Час ставив і ставить перед українським мистецтвом
doc#47 років <g/> , а збірку скомпоновано 1956— 1957 <g/> , то в часі це збігалося з остаточним оформленням збірки
doc#40 при однорядності <g/> , бо показник майбутнього часу буду може бути вжитий тільки раз для кількох
doc#81 сказати <g/> , я вже ніколи не буду <g/> . До тюрми в наші часи беруть і в глибокій старості <g/> . Тут ніколи не
doc#40 на прийменники ті прислівники <g/> , що не показують часу і місця <g/> , хоч нормально це також для слів
doc#81 , що включатиме також мою матір <g/> . Це забере трохи часу <g/> , як і всі подібні речі <g/> , воно повинно пройти
doc#81 іменної відміни в українській мові <g/> . Решта часу призначалася тепер на писання дисертації <g/> .
doc#40 . Все це дає підставу твердити <g/> , що передминулий час у сучасній мові належить до не особливо виразно
doc#63 , щоб не заходити ні в дальші <g/> , ні в ближчі часи <g/> . Новим був би хіба небувалий доти розгін руху і
doc#76 мови <g/> , навіть якщо вони існували <g/> . Уже для часу складання перших літописів більшість племен
doc#78 основи на полтавську припадає приблизно на час 1786 - 1805 рр <g/> . Причин її <g/> , мабуть <g/> , треба шукати в
doc#84 суворо <g/> , скупо і недбало-притишено <g/> . Він увесь час ніби нюшить <g/> . Його фрази починаються звичайно