Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 його народження <g/> . Певна річ <g/> , він знав би <g/> , що ця війна не була його <g/> . Росія благала про порятунок
doc#0 . І Н. <g/> , було відомо Галицькому <g/> , сказав <g/> , що ця постанова перегороджувала дітям
doc#0 Це була дрібниця <g/> , майже ніщо <g/> , але психологічно ця позика книжки була спробою подолати бар'єр між
doc#0 й далі <g/> , вона подарувала йому на дорогу валізку <g/> . Ця валізка зазнала чимало пригод <g/> , але доїхала аж
doc#0 Сказали <g/> . </p><p> — Нікуди не йдіть <g/> . Чекайте тут на мене <g/> . </p> <p> Ця чудасія чекання тривала понад півгодини <g/> . Н. не
doc#0 , мінус неістотне — в літературі <g/> . У житті риса ця останніми роками малозадокументована <g/> . Вона
doc#1 подиву і збентеження <g/> , що його викликала ця поема і серед Шевченкових сучасників <g/> , і в
doc#1 це ще не вершина « <g/> ущільнености <g/> » <g/> . У новій версії ця тема зведена до одного рядка <g/> : </p><p> Зійшлись <g/> ,
doc#1 мається на увазі <g/> : « <g/> Дівчаток москалі украли <g/> » <g/> . Ця тема здатна « <g/> зазвучати <g/> » ( <g/> тобто її можна
doc#1 аспекти життя і смерти творять єдину гармонію <g/> . </p> <p> Ця зміна у ставленні до смерти <g/> , це відчуття
doc#1 , нівроку <g/> » <g/> , </p><p> 22 листопада 1858 р. <g/> ) </p><p> Востаннє ця візія неминучої національної і соціяльної
doc#2 долі <g/> , на розумінні <g/> , що немає значення <g/> , кому ця доля трапиться раніше <g/> , а кому пізніше <g/> . Напруга
doc#2 полюси нашої поезії сьогодні <g/> . </p><p> Протилежність ця з повною силою виявляється в ставленні обох
doc#2 часу людина йде на двобій і останній суд <g/> , і ця гармонія робить світ прийнятним і поетичним <g/> ,
doc#2 сопілок <g/> , і зразу постало перше питання <g/> , - чому ця гра сумна <g/> . Пізніше сум виросте в велику тугу <g/> , що
doc#2 сріберних підков <g/> » <g/> . </p><p> Так многоводою стала ця ріка <g/> , так багатим став світ і ми з ним <g/> , ведені
doc#4 , ніж можна було б сподіватися <g/> . <g/> ) Вона <g/> , ця поезія <g/> , існує в безконечній мінливості <g/> , — не
doc#4 подій і героя/героїв <g/> , може часом не і <g/> , а або <g/> , ця історія може перериватися <g/> , перевертатися в
doc#4 що тут знайшла свій вияв особистість поетки і що ця особистість має властивість і здатність
doc#4 вмила поля <g/> … </p><p> І невжеж </p><p> кружлятиме з нею повіки </p> <p> ця прекрасна планета — Земля <g/> ? — </p><p> ( <g/> « <g/> Розмова з Богом <g/> »