Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Н. <g/> , звичайно <g/> , ні <g/> , але представник закону цим не поцікавився <g/> .
doc#0 Кожного новака попереджали <g/> : з цим обережно <g/> .
doc#0 Цим « <g/> німцям із народности <g/> » обіцяли в майбутньому порядні маєтки і блискучі перспективи в майбутній колонії на теренах Росії та України <g/> .
doc#0 Праця над цим словником почалася вже не один рік тому <g/> , словник не мав колегії <g/> , все робив і за все відповідав сам Димін- ський <g/> .
doc#1 Контрастують із цим рядом образів образи вгодованого духовенства ( <g/> « <g/> черево чернече <g/> » <g/> ) <g/> , царів та царят <g/> , узагальнені в образі ворога й супостата <g/> .
doc#1 Тепер Т. Шевченко знову звертається до цієї теми <g/> , але цим разом розкриває її у 12-ти рядках <g/> : </p><p> Титарівна-Немирівна </p><p> Гаптує хустину <g/> . </p>
doc#1 <p> Мовби символічним під цим оглядом є останній вірш Т. Шевченка <g/> , « <g/> Чи не покинуть нам <g/> , небого <g/> » <g/> , якого він написав десь за десять днів до смерти і котрий зовсім не позбавлений любови до життя та світу цього <g/> .
doc#2 І цим вона показала <g/> , що бути вірним чомусь — не означає застигнути на одному <g/> .
doc#2 Чи багато хто з наших поетів може цим похвалитися <g/> ?
doc#4 За цим ховаються два підходи до часу <g/> .
doc#4 Бо особливість поезії Наталі Лівицької-Холодної в її « <g/> нових <g/> » віршах є те <g/> , що вона не цурається <g/> , здавалося б <g/> , найпрозаїчніших речей — і цим вона дуже сучасна <g/> , — але не нагромаджує їх у дусі голляндського малярства Яна Стеена чи Давіда Тенірса з їх « <g/> строкатим сміттям <g/> » як самоціллю <g/> , не затримується увагою своєю й читача на них <g/> , а тільки черкає їх <g/> , як ластівка в стрімкому леті може черкнутися крилом якоїсь речі <g/> , але ніколи на ній не зупиниться й не спочине <g/> . </p>
doc#4 <p> З цим зв'язана і композиція сторінки в книжці <g/> .
doc#4 ) З цим зв'язане й те <g/> , що « <g/> старі <g/> » <g/> , « <g/> панноч- чині <g/> » поезії йдуть від я <g/> , а « <g/> нові <g/> » <g/> , людські й людяні <g/> , розгортають ціле складне плетиво займенникових переключень <g/> .
doc#4 Якщо <g/> , як ми бачили щойно перед цим <g/> , займенники в своїх переключеннях об'єктивізують суб'єктивне <g/> , тут брак займенників і добір деталів і засобів образности суб'єктивізують об'єктивне <g/> .
doc#4 Дозволю собі дати цим тематично-настроєвим комплексам свої умовні назви й продемонструвати деякі з них тут перед читачем <g/> . </p>
doc#4 і тільки <g/> , </p><p> а в все таки з пуантою негайно за цим <g/> : </p><p> Та коли її нема <g/> , </p><p> в хаті холодно й вільго </p><p> і на душу спадає пітьма <g/> . </p>
doc#5 Бо він говорить про обмеженість розуму і про відсутність прогресу і протиставить цим модним релігіям гіркоту свого агностицизму <g/> . </p>
doc#6 Він пише <g/> , що споглядання цих творів у тих сумних обставинах принесло йому “ <g/> тимчасове щастя <g/> ” <g/> , — він насолоджувався цим щастям три повні дні <g/> , які він провів у віденському музеї в залі Бройгеля <g/> .
doc#6 Ось двоє дітей приносять зібрані квіти дорослій парі <g/> , ми хотіли б знати <g/> , чому <g/> , що стоїть за цим фактом <g/> , — але назва тільки “ <g/> Сцена на кухні <g/> ” <g/> .
doc#6 Цим фактично вичерпуються типи назв у старшого майстра <g/> .