This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#102 | , і мене це досить мало обходить <g/> , треба сказати <g/> . </p><p> | Це | була наша остання зустріч <g/> . </p><p> Т. С. <g/> : І все-таки <g/> , |
doc#102 | , який Вам скаже про певні риси його характеру <g/> . | Це | ще з тих років <g/> , коли він був студентом <g/> . На |
doc#102 | . На першому курсі Газетного технікуму <g/> , | це | десь в 30-ті роки було <g/> , не пригадую <g/> , якого точно |
doc#102 | , але після розподілу опинився в найкращій <g/> . І | це | заслужено <g/> . Він вже тоді виділявся <g/> . І я |
doc#102 | він майже без помилок чи без помилок <g/> , а в ті роки | це | було рідкісне явище <g/> , бо народ був не дуже |
doc#102 | . Усе він знає <g/> , усе вміє <g/> , в оцій маминій сорочці — | це | було дуже мило дивитись <g/> . Це у вересні було <g/> . У |
doc#102 | маминій сорочці — це було дуже мило дивитись <g/> . | Це | у вересні було <g/> . У грудні я бачу — новина <g/> : Гончар |
doc#102 | швидко еволюціонував <g/> . І так воно й пішло від | цього | аж до « <g/> Собору <g/> » <g/> . </p><p> Він талановитий <g/> , не піддаю |
doc#102 | писати так як треба <g/> , так як вимагається <g/> , то | це | його й загубило як письменника <g/> . Це йому |
doc#102 | , то це його й загубило як письменника <g/> . | Це | йому забезпечило всякі премії <g/> , всякі нагороди |
doc#102 | як письменника <g/> . І <g/> , скажімо <g/> , якщо ви прочитаєте | цей | « <g/> Циклон <g/> » <g/> , наприклад <g/> , то це — жах <g/> , це просто жах <g/> . |
doc#102 | якщо ви прочитаєте цей « <g/> Циклон <g/> » <g/> , наприклад <g/> , то | це | — жах <g/> , це просто жах <g/> . Трудно уявити собі <g/> , що таке |
doc#102 | цей « <g/> Циклон <g/> » <g/> , наприклад <g/> , то це — жах <g/> , | це | просто жах <g/> . Трудно уявити собі <g/> , що таке може |
doc#103 | ранку в Нью-Йорку на 94-му році життя автор | цього | сумно-іронічного зізнання <g/> , відомий у світі |
doc#103 | чогось соромитися <g/> . Я ніколи нікого не зрадив <g/> . | Це | абсолютно щиро й однозначно <g/> . Моє сумління |
doc#103 | , два томи яких нещодавно побачили світ <g/> , — | це | бажання розставити всі крапки над « <g/> і <g/> » чи <g/> , радше |
doc#103 | передати <g/> , що з нею впродовж життя відбувалося <g/> . | Ці | два томи <g/> , присвячені добі мого життя в Україні й |
doc#103 | що багато людей <g/> , про яких ідеться на сторінках | цих | книжок <g/> , були ще живі <g/> . Я відкладав <g/> , і відкладав |
doc#103 | у світ доти <g/> , доки вважав себе ще за живу людину <g/> . </p><p> | Ця | книга написана як спогади автора <g/> . Але мені |
doc#103 | може зайти людська фантазія <g/> . Зрештою <g/> , мені до | цього | не звикати <g/> . До того ж <g/> , це цілком природно <g/> , що |