Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#90 Від генерала пахло парфумами <g/> » <g/> . Маленька ілюстрація з життя « <g/> безклясового суспільства <g/> » <g/> ! </p><p> Ці окремі нотки правди купуються цілими зливами брехні <g/> . Солодкава сентиментальщина заливає роман <g/> . Всі герої
doc#94 , з книгами <g/> , з войськами <g/> . </p><p> Книги поруч ножів <g/> , жерців <g/> , війська <g/> ! </p><p> Цей варіянт не ввійшов до остаточного тексту « <g/> Саула <g/> » <g/> , як поет його вписав до
doc#71 <p> Цей вірш <g/> , що зветься « <g/> Рідна мова <g/> » <g/> , вперше видрукувано в книжці А. Метлинського « <g/> Думки і пісні та ще дещо <g/> » ( <g/> Харків <g/> , 1839 р. <g/> ) <g/> .
doc#81 Цьому я завдячую <g/> , що маю його образ <g/> .
doc#65 Але я це робив зовсім не для того <g/> , щоб домагатися " <g/> легалізації <g/> " цих фактів минулого <g/> .
doc#16 » Або <g/> : «" <g/> МУР <g/> " уважає <g/> , що " <g/> Вісник <g/> " мав згубний вплив на літературу доби <g/> » <g/> ; або «" <g/> МУРові <g/> " ці статті ( <g/> в " <g/> Віснику <g/> " <g/> , — Ю. Ш. <g/> ) не подобаються <g/> » і т. д. і т. д. Можна було б подумати <g/> , що Донцов не знає <g/> , що він має справу не з журналом <g/> , а із « <g/> збірником літературно-мистецької проблематики <g/> » <g/> , себто із збірником дискусійних матеріялів <g/> .
doc#9 Кількадесят українських громадян " <g/> узяли <g/> " цих галицьких заручників до своїх квартир <g/> , і ці вільні арештанти брали досить живу участь в українському громадському житті Києва <g/> »xiii <g/> .
doc#40 Наша приказка тут собака заритий 'у цьому суть справи' є <g/> , можна думати <g/> , дослівний переклад німецького da ist der Hund begraben <g/> .
doc#93 ) company <g/> » ( <g/> цієї великої російської трупи <g/> ) <g/> .
doc#1 Глава XIV <g/> » <g/> ) та дві поеми з часів зародження християнства <g/> : « <g/> Неофіти <g/> » і « <g/> Марія <g/> » ( <g/> ці твори займають п'ятдесят дві із сімдесяти двох друкованих сторінок <g/> ) <g/> .
doc#40 Цим пояснюється <g/> , що звук г може легко виникати перед початковими голосними ( <g/> Цей « <g/> придих <g/> » літературна мова має в словах горіх <g/> , гострий <g/> , ганус <g/> , Ганна <g/> , гарба <g/> , гармата <g/> , гаспид <g/> , гикавка <g/> ) <g/> , а з другого боку може легко затиратися в вимові між двома однаковими голосними <g/> ; особливо між двома о в швидкій вимові г часто випадає <g/> , так що слова того <g/> , дорогого можуть тоді звучати тоо <g/> , дорогоо і навіть дорооо <g/> .
doc#93 на Україні <g/> , руставелівці Ахметелі в Грузії <g/> , Єврейський театр Олександра Ґрановського в Москві ( <g/> цей театр намагався був дати притулок Курбасові після вигнання останнього з « <g/> Березоля <g/> » і України
doc#40 <p> Плеоназмом ( <g/> цим словом окреслюють різні синтаксичні фігури <g/> ) будемо називати вживання в реченні слів одного кореня <g/> , поставлених у граматичну залежність одне від одного <g/> , напр <g/> .
doc#72 Сірополко ( <g/> 201 <g/> ) <g/> , посилаючися на звіт Наркомосу на Шостому з'їзді Рад у грудні 1921 р. ( <g/> цей документ мені неприступний <g/> ) <g/> , наводить такі цифри <g/> : 1921 р. по всій Україні 63 % шкіл були українські <g/> , з них приблизно вісім десятих працювало на Поділлі <g/> , Київщині й Полтавщині <g/> , решта на Харківщині і в Донбасі <g/> ; у великих містах відсоток українських шкіл був значно нижчий <g/> : в Києві — 25 % <g/> , Катеринославі — 20 % <g/> .
doc#15 Називні речення <g/> , як ми бачили з попередньої аналізи <g/> , - спадкоємці речень або тих частин речень <g/> , які відриваючися від основної частини речення і усамостійнюючися <g/> , набирали функції речення ( <g/> цим вони нагадують неповні речення - про це далі <g/> ) <g/> .
doc#81 Не усвідомлював я й того <g/> , що в мові змінюються не тільки слова ( <g/> цього не можна було не помітити <g/> ) <g/> , а й граматичні форми й звуки <g/> .
doc#0 Правда <g/> , Сковорода не часто сміявся ( <g/> цю функцію він передав Гоголеві <g/> ) <g/> , але до сміху й жартів він ставився з відкритим серцем <g/> .
doc#40 В нього входять ті слова <g/> , що як правило не мають синонімів <g/> , бо відзначаються термінологічним характером ( <g/> ці слова здебільша часто вживаються в щоденному житті <g/> ) ( <g/> зима <g/> , літо <g/> , рука <g/> , нога <g/> , життя <g/> , смерть <g/> , чорний <g/> , білий <g/> ; числівники <g/> , займенники <g/> , деякі терміни типу назв днів тижня <g/> , місяців тощо <g/> ) і всі головні слова-показники синонімічних гнізд <g/> .
doc#40 Одначе і чергування е <g/> : о зовсім непродуктивне <g/> ; давніше воно охоплювало більше слів <g/> ; ба навіть у деяких з наведених слів у живій мові є тенденція позбутися цього чергування ( <g/> цим зокрема пояснюється досить поширена вимова шости замість поправного шести <g/> ) <g/> . </p>
doc#15 <p> Випадки з обставинними членами ( <g/> цього терміну автор не вживає <g/> ) відносяться ним до неповних речень <g/> ; стара арґументація про тяжіння тих слів до дієслова <g/> , а не до іменника в називному відмінку <g/> , про яку я вже говорив вище <g/> , підкріплюється ще інтонаційною аналізою <g/> .