Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 ( <g/> Це була моя друга розлука з матір'ю <g/> , після її подорожі до Москви <g/> , далеко довша <g/> , і <g/> , хоч мені було вже коло дванадцятьох років <g/> , я її теж болюче переживав <g/> ) <g/> . </p>
doc#96 ( <g/> Це було 1944 <g/> , а меморіяльну церкву Петурсона почато 1947 року <g/> , — дати говорять самі за себе <g/> .
doc#81 ( <g/> Це теж була більше формальність <g/> ) <g/> .
doc#80 ( <g/> Це дало йому передишку до 1949 року <g/> .
doc#56 ( <g/> Це знову не проти Кравцева <g/> , а тільки констатація того <g/> , що ні зміст ні стиль його поезій — не того типу <g/> , який нью-йоркчани принесли були з собою <g/> .
doc#52 ( <g/> Це був дуже цікавий випадок народження малороса <g/> , і <g/> , тема важлива <g/> , може я повернувся <g/> , щоб її обговорити в окремій статті <g/> .
doc#29 <p> ( <g/> Це так я бачу тепер <g/> , аналізуючи спогад про враження від тих тельбухів-черева <g/> .
doc#31 ( <g/> Це не завадило Хвильовому в розділі « <g/> Новий організаційний шлях <g/> » накреслити справжній проспект нового типу літературної організації <g/> , що незабаром утілився в зформування ВАПЛіте <g/> .
doc#84 ( <g/> Це теоретично <g/> , бо справді вони вже вступили в бій і вже дуже <g/> , дуже багато перейняли від системи функційности <g/> .
doc#72 ( <g/> Це правило вимагає <g/> , щоб після дев'ятьох літер — д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , ц <g/> , ж <g/> , ш <g/> , ч <g/> , р — перед приголосною західноєвропейське і передавати українським и <g/> , а в решті випадків як і. Правило є в первісному правописі 1919 року <g/> , див <g/> .
doc#31 Одночасна поява відповіді Хвильового показує <g/> , що редактор видання познайомив його з статтею Яковенка перед її друком <g/> , отже <g/> , літературна дискусія не виникла стихійно <g/> , її початок <g/> , можна думати <g/> , свідомо зорганізував редактор « <g/> Вістей <g/> » Василь Блакитний2. ( <g/> Це <g/> , до речі <g/> , показує <g/> , наскільки нісенітне є твердження Юрія Смолича про тривалу ворожнечу між Хвильовим і Блакитним <g/> .
doc#40 : « <g/> Альоша сів на канапу й оглянув кімнату ( <g/> минулі дії — минулий час <g/> ) <g/> , де виріс був ( <g/> це було в дальшому минулому <g/> ) і де нагромаджено тепер силу речей <g/> » ( <g/> Підм <g/> .
doc#81 Але йшли й такі невтральні опери <g/> , як « <g/> Фавст <g/> » Ґуно <g/> , « <g/> Євген Онєµін <g/> » і « <g/> Мазепа <g/> » Чайковського <g/> , « <g/> Аїда <g/> » Верді ( <g/> це там я стояв посеред Нілу <g/> ) і « <g/> Руслан і Людмила <g/> » М. Глінки <g/> , і « <g/> Лоенµрін <g/> » та « <g/> Танµойзер <g/> » Ваµнера <g/> , і « <g/> Демон <g/> » А. Рубінштейна <g/> ) <g/> .
doc#81 Каганович на це погодився тим легше <g/> , що це давало йому змогу усунути з прикладів у вправах ті <g/> , що походили з творів письменників <g/> , яких уже заарештовано ( <g/> це було обов'язкове <g/> ) <g/> , але й тих <g/> , про кого він думав <g/> , що вони можуть бути заарештовані <g/> .
doc#25 і повстало з дифтонгів <g/> , а саме <g/> : Ҍ що вимовлялося як дифтонг іе <g/> , втратило другу частину дифтонга <g/> , розвинувши першу <g/> ; е перед занепалим ь <g/> , подовжившися <g/> , теж перейшло в дифтонг іе і збіглося в своєму розвитку з Ҍ <g/> ; e перед занепалим ъ дало довге о <g/> , те саме сталося з о <g/> , перед занепалим ъ <g/> , ь <g/> ; цей довгий звук дифтонгізувався в уо <g/> , звідки через ряд дифтонгів ( <g/> типу уе <g/> , уи <g/> , уї <g/> ) досяг ступеня і <g/> , тоді як північні говірки затримали дифтонги або спростили їх в у <g/> , и ( <g/> це спрощення відбулося також і в деяких карпатських говірках <g/> ) <g/> . </p>
doc#25 <p> Ці риси Михальчука виявилися б наочно <g/> , якби зібрати його праці й видати їх вкупі <g/> , в одній книзі ( <g/> це не була б дуже груба книга <g/> ) <g/> .
doc#81 Хоч Сімовича запросили з Праги до Львова ( <g/> це діялося 1933 року <g/> ) і хоч йому потім доручили керування філологічною секцією НТШ та її виданнями <g/> , — а може <g/> , саме тому <g/> , — його незлюбили його менші й молодші колеµи <g/> .
doc#72 Для нього не було таємницею <g/> , що за українськими вивісками на фасадах установ ( <g/> резолюція Раднаркому з 3 жовтня 1925 року <g/> , “ <g/> Українізація <g/> ” 14 <g/> ) по-старому крутиться російська бюрократична машина ( <g/> це визнає Косіор [ <g/> 29 <g/> ] <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 <p> Відокремлюватися можуть дієприслівники <g/> , — якщо мають при собі залежні слова <g/> , то разом з ними ( <g/> це т. зв <g/> .
doc#40 « <g/> Стискаючи бравнінґ в руці <g/> , біг навпроти себе <g/> » ( <g/> Липа <g/> ) <g/> ; дієприкметники або прикметники <g/> , — якщо вони мають при собі залежні слова <g/> , то разом з ними ( <g/> це т. зв <g/> .