Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#37 Цим разом були це не німецькі романтики й Рільке <g/> , а французькі поети — неминучий Бодлер і не чужий повівам дадаїзму Ґійом Аполінер <g/> . </p>
doc#10 Цим Курило пояснює <g/> , чому в північноукраїнських говірках дзвінкі приголосні зберігають свою дзвінкість <g/> .
doc#40 Цим пояснюється <g/> , що інфінітив у реченні може заступати підмет <g/> , напр <g/> .
doc#92 Цим днем датований лист <g/> , що його мій колега в слов'янському відділі Колюмбії вислав до Е. — вислав з власної ініціятиви <g/> , не на моє прохання <g/> .
doc#10 15. </p><p> 14 <g/> ) Цим Ганцов пояснює спорадичну появу і із у в словах типу огірок <g/> , заміж тощо <g/> . </p>
doc#40 : « <g/> Цим новим панам байдужечки і не свербить за ухом <g/> » ( <g/> Сам <g/> .
doc#14 Цим вона до певної міри продовжує ( <g/> я не кажу наслідує <g/> ) раннього Бажана <g/> .
doc#40 Цим самим такі конструкції своїм значенням стають дуже близькі до третього ступеня <g/> .
doc#14 Цим вона виправдовує право на свою назву <g/> .
doc#63 Цим словом — майбутнє — я і хочу кінчити свою доповідь <g/> . </p>
doc#24 Цим визначено весь майбутній розвиток <g/> .
doc#52 Цим разом це <g/> , як правило <g/> , англізація <g/> .
doc#40 Цим же наростком творяться дієслова від іменників <g/> , коли ці іменники виступають у значенні ознаки або її носія <g/> : звіріти <g/> , кам'яніти ( <g/> = не стати звіром <g/> , каменем <g/> , а таким <g/> , як звір <g/> , як камінь <g/> ) <g/> .
doc#40 Цим пояснюються ті явища змішування е — и і зрідка о — у <g/> , які бувають в українській мові в усіх ненаголошених складах ( <g/> § 73 <g/> ) <g/> .
doc#15 <p> Цим він остаточно закриває собі шлях до встановлення називних речень <g/> , як особливої категорії <g/> , не кажучи вже про ігнорування в даному випадку інтонаційної сторони мови <g/> , тим більш дивне тут <g/> , що взагалі Блюмель приділяє інтонації в своїй книзі велику ролю і увагу <g/> . </p>
doc#6 Цим фактично вичерпуються типи назв у старшого майстра <g/> .
doc#40 Цим до речі пояснюються правописні труднощі <g/> : принцип правопису полягає в тому <g/> , щоб писати прислівники вкупі <g/> , а іменники з прийменниками нарізно <g/> ; але в переходових випадках неминучі вагання й непослідовності <g/> .
doc#40 Цим звукам чи групам звуків бракує значення <g/> .
doc#80 На це Петров відповідав <g/> : Домонтович — не Віктор <g/> , він тільки В. Цим він підкреслював і неіснування Домонтовича як особи і недоречність ототожнення його з Петровим <g/> . </p>
doc#9 Цим він підкреслював ненародний <g/> , може навіть антинародний <g/> , на його думку <g/> , характер мовного новаторства М. Старицького <g/> . </p>