Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#90 Об'єктивна вартість таких творів — по-перше <g/> , в цих сценах <g/> , по-друге <g/> , — в тих клаптях правди <g/> , які поза бажанням письменника ці твори все-таки відбивають <g/> .
doc#81 Це був зовсім молодий чоловік <g/> , який назвав себе Гаврилом Шилом <g/> .
doc#81 Тепер я був старший <g/> , але різниця віку була мала <g/> , три — п'ять років <g/> , я стояв також понад ними в ієрархії технікумського людського масиву <g/> , але всі ці відмінності були такі мізерні <g/> , що зовсім не перешкоджали товариським зв'язкам <g/> .
doc#50 Коли що-небудь на землі може нагадати Бога <g/> , то це найбільше — в концепції Осьмачки — поет <g/> .
doc#8 Це є <g/> , приблизно <g/> , образ стосунків Петрова з його читачами <g/> , але з однією істотною різницею <g/> : Петров не був сумлінно-наївним Комахою <g/> , він грав Комаху <g/> , він залишав собі почуття іронії <g/> , тим сильніше <g/> , що він його ніколи не виявляв <g/> . </p>
doc#84 І коли Суздаль 1169 року повстає на Київ <g/> , — він проголошує цим <g/> , що він не хоче бути провінцією <g/> .
doc#84 Але волієте не помічати цього <g/> : під периною ( <g/> О німецькі перини <g/> !
doc#81 Завжди готовий прислужитися « <g/> братам-великоукраїнцям <g/> » <g/> , це він розшукував людей пера і зводив з Петровим <g/> .
doc#40 Опріч цього <g/> , для творення назв осіб жіночого роду використовуються ще наростки -ин ( <g/> н <g/> ) ( <g/> -ен ( <g/> я <g/> ) <g/> ) ( <g/> княгиня <g/> , бойкиня <g/> ; туркеня <g/> , німкеня <g/> ) і -ах ( <g/> а <g/> ) ( <g/> пряха <g/> , дбаха <g/> ) <g/> , обидва з наголосом завжди на наростку <g/> , останній без прямого відповідника в іменниках чоловічого роду <g/> .
doc#81 Але це не були люди <g/> , якщо вважати за властивість людини бути приятелем комусь іншому <g/> , не кажу вже — коханим <g/> .
doc#98 Тепер <g/> , після кількох зустрічей з живою Україною <g/> , я не бачу причин перекреслити це гасло <g/> .
doc#4 Це деталь такої ж наснаги й концентрації <g/> , як у попередній поезії « <g/> жилаві <g/> » руки <g/> .
doc#40 <p> З цього <g/> , отже <g/> , випливає <g/> , що прикметник у реченні своїм значенням завжди несамостійний <g/> , завжди підпорядкований іменникові <g/> .
doc#59 Не можна забути ні того <g/> , як вона <g/> , ця комічна і велична водночас <g/> , ця зворушлива стара в античній поставі переносить своє горе й компромітацію — втечу Галочки з Іриним <g/> , ні того <g/> , як вона кінець-кінцем <g/> , позбувшися своєї петербурзької луски <g/> , захопившися живими ідеалами дочки <g/> , стає більшою « <g/> націоналісткою <g/> » <g/> , ніж сама Галочка <g/> .
doc#47 Але нова тепер функція цих образів і пригадок <g/> .
doc#33 Відповідь – життя це рух <g/> , це нескінченна миготлива плинність <g/> , це здобування світу <g/> , а в здобуванні світу – відкриття людини <g/> , у відкритті людини – знайдення себе <g/> , і все – чарівне й мінливе й незмінне <g/> , як вогонь <g/> .
doc#40 В сучасній мові це буває звичайно ознакою перетворення виразу на прислівник ( <g/> пор <g/> .
doc#16 Вісниківство мало досить ненависти <g/> , і ця ненависть свою позитивну ролю відіграла <g/> .
doc#43 Але наскільки йому ця історія в її судовому лляні була байдужа <g/> , видно хоч би з того <g/> , що він так і не показав <g/> , чи вбито цю жінку <g/> , чи вона виїхала з міста <g/> .
doc#81 Не тільки пояснюється цим поразка в глядача перших вистав « <g/> Березоля <g/> » <g/> , таких <g/> , як Кроммелінкове « <g/> Золоте черево <g/> » <g/> , одна з найгеніяльніших праць Курбаса <g/> , цілковито збойкотована глядачем <g/> , а до певної міри й сама ліквідація цього театру і його творця <g/> .