Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 п. <g/> ) і навіть дякувати кого замість поправного дякувати кому <g/> . </p>
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Бо кому Боян надхнен- ний спів було співати хоче <g/> , зараз мислею поскочить верховіттями дерев <g/> » ( <g/> Горд <g/> .
doc#40 Цю двозначність легко можна було б зліквідувати <g/> , усунувши в першому випадку першу кому <g/> , а в другому випадку — другу кому <g/> .
doc#40 Цю двозначність легко можна було б зліквідувати <g/> , усунувши в першому випадку першу кому <g/> , а в другому випадку — другу кому <g/> .
doc#40 Якщо ж поставити кому і після слова змія ( <g/> »Аж свекруха йде <g/> , як змія <g/> , гуде« <g/> ) <g/> , то буде неясно <g/> , до чого стосується порівняння як змія <g/> : до ходи чи до гудіння <g/> .
doc#40 Поставити кому в обох цих випадках уважалося б за грубу помилку <g/> . </p>
doc#40 Літературна мова одначе уникає тут давального відмінка <g/> , бо він тут двозначний <g/> : він бо може означати і того <g/> , заради кого зроблено крадіжку <g/> , кому дія йде на користь <g/> ; тому літературна мова в першому значенні вживає тут конструкцій з прийменником у + родовий відмінок <g/> : « <g/> Рука у пташиних перець украла легкість« <g/> . </p>
doc#40 : постачання кому <g/> , бо постачати кому <g/> ; їзда залізницею <g/> , бо їздити залізницею <g/> ; розмова болгарською мовою <g/> , бо розмовляти болгарською мовою <g/> ; торгівля книжками <g/> , бо торгувати книжками і т. д. Бувають випадки <g/> , коли іменник може керувати рівнобіжно родовим і давальним відмінком <g/> , напр <g/> .
doc#40 : постачання кому <g/> , бо постачати кому <g/> ; їзда залізницею <g/> , бо їздити залізницею <g/> ; розмова болгарською мовою <g/> , бо розмовляти болгарською мовою <g/> ; торгівля книжками <g/> , бо торгувати книжками і т. д. Бувають випадки <g/> , коли іменник може керувати рівнобіжно родовим і давальним відмінком <g/> , напр <g/> .
doc#40 : упевнитися чого або в чому — певний чого або в чому <g/> , шкодити <g/> , дякувати <g/> , вірити <g/> , радіти <g/> , коритися <g/> , дорівнювати кому — шкідливий <g/> , вдячний <g/> , вірний <g/> , радий <g/> , покірний <g/> , рівний кому <g/> , згодитися <g/> , здатися <g/> , хворіти на що — згодний <g/> , здатний <g/> , хворий на що <g/> ; згодитися з чим — згідний з чим <g/> .
doc#40 : упевнитися чого або в чому — певний чого або в чому <g/> , шкодити <g/> , дякувати <g/> , вірити <g/> , радіти <g/> , коритися <g/> , дорівнювати кому — шкідливий <g/> , вдячний <g/> , вірний <g/> , радий <g/> , покірний <g/> , рівний кому <g/> , згодитися <g/> , здатися <g/> , хворіти на що — згодний <g/> , здатний <g/> , хворий на що <g/> ; згодитися з чим — згідний з чим <g/> .
doc#40 Інші іменникові займенники — він <g/> , хто <g/> , що мають закінчення <g/> , більш або менш подібні до закінчень прикметника <g/> , ( <g/> родовий — його <g/> ) <g/> , їі <g/> ) <g/> , кого <g/> , чого <g/> ; давальний і місцевий йому <g/> , ій <g/> , кому <g/> , чому <g/> ; знахідний його <g/> , її <g/> , кого <g/> , що <g/> ; орудний ним <g/> , нею <g/> , кил <g/> , чим <g/> ; в множині вони — їх — їм — ними — них <g/> ) <g/> , але і тут <g/> , як бачимо <g/> , відмінювання зв'язане з суплетивністю основ <g/> . </p>
doc#40 <p> Так само <g/> , як і прикметники <g/> , ці займенники можуть мати в місцевому відмінку однини чоловічого й середнього роду поруч закінчення -ому закінчення -ім <g/> : на ньому і на нім <g/> , на чому і на чім <g/> , при кому і при кім <g/> . </p>
doc#41 Домонтович ставить кому і нове визначення ставить поруч старого <g/> : « <g/> Вона була для нього хисткою туманністю <g/> , коливанням тіні <g/> » <g/> .
doc#43 І звичайно дзвонили дзвони в християнській Европі <g/> ; і кому з ситих було діло до того <g/> , що на якійсь Україні вмирають мільйони <g/> .
doc#51 Твори західніх учених <g/> , навіть польських і чеських <g/> , мало кому відомі на Україні <g/> .
doc#59 Це помітить кожний <g/> , кому в пам'яті мова <g/> , скажімо <g/> , « <g/> Рубікону Хмельницького <g/> » або « <g/> Чарівної України <g/> » <g/> . </p>
doc#59 Автор воліє пряму мову своїх героїв не починати з нового абзаца <g/> , а включати в текст <g/> : а коли він навіть виділяє пряму мову <g/> , то воліє ставити після неї не кому з рискою <g/> , як звичайно заведено <g/> , а просто кому або середник <g/> : « <g/> І я сміюсь <g/> , продовжувала Лариса <g/> , бо це брехня <g/> » <g/> ; або навіть так <g/> : « <g/> Карпо <g/> : ще нічого нового <g/> .
doc#59 Автор воліє пряму мову своїх героїв не починати з нового абзаца <g/> , а включати в текст <g/> : а коли він навіть виділяє пряму мову <g/> , то воліє ставити після неї не кому з рискою <g/> , як звичайно заведено <g/> , а просто кому або середник <g/> : « <g/> І я сміюсь <g/> , продовжувала Лариса <g/> , бо це брехня <g/> » <g/> ; або навіть так <g/> : « <g/> Карпо <g/> : ще нічого нового <g/> .
doc#59 Тим то Косачеву повість можуть сприйняти як спрямовану проти себе всі люди 1 групи вчорашнього дня <g/> , як би вони себе не називали <g/> : вісниківці <g/> , соціялісти <g/> , хвильовисти 1 і т. д. і т. д. <g/> , всі ті <g/> , кому чужі ті засади <g/> , які висуває повість і якими вимагає перевірити ввесь дотеперішній досвід нашого визвольного руху <g/> ; засаду гуманізму <g/> , активного і трагічного <g/> , і засаду антеїзму <g/> . </p>