This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#39 | <p> Хто був учителем Тодося Осьмачки в такому пишному <g/> , урочому <g/> , святковому сприйманні світу <g/> ? |
doc#81 | <p> Зважмо <g/> , який він був нещасливий із своїми учнями <g/> , щоб могти оцінити розмір його самозречення <g/> , втрати того <g/> , кого він уважав за свого найнадійнішого учня <g/> . |
doc#1 | <p> Кому воно пиво носить <g/> ? </p> |
doc#27 | Але варт звернути увагу й на тих <g/> , про кого він пише <g/> . |
doc#63 | <p> А з другого боку <g/> , ті <g/> , кого умовно називають хвильовистами <g/> , пройшли свій шлях від стихійности « <g/> Кота в чоботях <g/> » і « <g/> Зями <g/> » до прямолінійности памфлету в « <g/> Вальдшнепах <g/> » і до стрункої <g/> , майже раціоналістичної полі- смислової <g/> , триплянової структури « <g/> Вертепу <g/> » <g/> , — шлях <g/> , що ніби символізується назвами збірок оповідань О. Копиленка від « <g/> Буйного хмелю <g/> » до « <g/> Твердого матеріялу <g/> » <g/> . </p> |
doc#40 | : упевнитися чого або в чому — певний чого або в чому <g/> , шкодити <g/> , дякувати <g/> , вірити <g/> , радіти <g/> , коритися <g/> , дорівнювати кому — шкідливий <g/> , вдячний <g/> , вірний <g/> , радий <g/> , покірний <g/> , рівний кому <g/> , згодитися <g/> , здатися <g/> , хворіти на що — згодний <g/> , здатний <g/> , хворий на що <g/> ; згодитися з чим — згідний з чим <g/> . |
doc#2 | <p> Хто вип'є з келиха мойого <g/> ? </p> |
doc#81 | Але він надзвичайно зраділо ствердив <g/> , що так <g/> , дійсно <g/> , їм потрібний такий викладач <g/> , і тільки запитав <g/> , від кого я про це дізнався <g/> . |
doc#40 | З займенником можуть в'язатися частки аби- <g/> , -будь- <g/> , небудь <g/> , де- <g/> , ні- <g/> , -сь <g/> ; як ми вже бачили ( <g/> § 47 <g/> ) <g/> , прийменник ще може відривати препозитивні частки від займенника ( <g/> нікого — ні від кого <g/> ) <g/> . |
doc#84 | Свідомим зусиллям вона може якоюсь мірою вирвати свою мисль <g/> , своє почуття з кола бігу сучасности ( <g/> до певної міри <g/> , — бо мав рацію Геґель <g/> , казавши <g/> , що коли хто тікає <g/> , то шлях його наперед визначений шляхами того <g/> , від кого він тікає <g/> ! |
doc#40 | , такі конструкції <g/> , як співчувати з ким <g/> , тікати перед ким <g/> , украсти кому ( <g/> замість поправних співчувати кому <g/> , тікати від кого <g/> , украсти в кого <g/> ) пояснюються кінець-кінцем німецькими впливами <g/> . |
doc#81 | Вона була секретаркою Семененка <g/> , з усіма функціями секретарок відповідальних осіб — доповідати про приходнів <g/> , кого пускати до кабінету <g/> , кого ні <g/> . |
doc#89 | ) ні на кого з названих авторів <g/> , хіба це доводить <g/> , що вони погані <g/> ? </p> |
doc#0 | <p> Приватні контакти між місцевими цивільними й німецькими солдатами не були тотально заборонені <g/> , але не заохочувані <g/> , і ширших розмірів вони набирали лише у випадку тих <g/> , кого місцеві зневажливо називали « <g/> німецькі вівчарки <g/> » <g/> , жриці еросу <g/> , за шмат гнилої ковбаси <g/> . |
doc#28 | Або формула загальної статичности <g/> , непорушности <g/> , застиглосте <g/> : </p><p> Хто сказав <g/> , ніби квітка вмира <g/> , </p><p> Ніби сонце згасає щоднини <g/> ? </p> |
doc#81 | Сам поділ на ланки був добровільний <g/> , кожний вибирав сам <g/> , з ким він хотів бути <g/> . |
doc#103 | Кого <g/> ? |
doc#92 | Його наче пересмикнуло <g/> , і сухим <g/> , начальницьким тоном він кинув запитання <g/> : </p><p> — З ким це узгоджено <g/> ? </p> |
doc#40 | <p> Коли при цих займенниках ( <g/> крім знову ж таки займенника чий <g/> ) стоїть прийменник <g/> , що вимагає родового <g/> , знахідного або місцевого відмінка <g/> , то він перетягає наголос на один склад ближче до початку <g/> : кого — до кого <g/> , мого — з мого <g/> , всьому — на всьому <g/> . |
doc#40 | , такі конструкції <g/> , як співчувати з ким <g/> , тікати перед ким <g/> , украсти кому ( <g/> замість поправних співчувати кому <g/> , тікати від кого <g/> , украсти в кого <g/> ) пояснюються кінець-кінцем німецькими впливами <g/> . |