Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Не треба ні з ким зустрічатися <g/> .
doc#0 Хто не хотів виїхати або не міг <g/> , мав бути знищений <g/> .
doc#0 <p> Приватні контакти між місцевими цивільними й німецькими солдатами не були тотально заборонені <g/> , але не заохочувані <g/> , і ширших розмірів вони набирали лише у випадку тих <g/> , кого місцеві зневажливо називали « <g/> німецькі вівчарки <g/> » <g/> , жриці еросу <g/> , за шмат гнилої ковбаси <g/> .
doc#0 Як у Глібова <g/> : </p><p> Хто винен з них <g/> , хто ні <g/> , судить не нам <g/> , </p><p> Та тільки хура й досі там <g/> , — </p><p> була б там <g/> , якби обговорення згодом не припинилося наближенням фронту і початком евакуації <g/> . </p>
doc#0 Була не його провина <g/> , що зникав той <g/> , для кого картки готувалися <g/> .
doc#0 <p> Мірчук не був великим ученим <g/> , але він геніяльно вмів маневрувати між берлінськими партійними й колопартійними урядовцями <g/> , знав у цих бюрократичних фортецях усі ходи й виходи <g/> , досконало уявляв <g/> , як <g/> , коли <g/> , де і з ким треба перемовитися ( <g/> німецький патріотизм не перешкоджав йому бути й справжнім українським патріотом <g/> ) <g/> , ставало в нагоді й те <g/> , що дружина його була німкеня <g/> , а дочка була німецькою фройляйн без догани <g/> .
doc#0 Скаржитися — кому <g/> ?
doc#0 <p> Хто була та жінка <g/> , так ы не з'ясувалося <g/> .
doc#0 Головне завогнення було навколо Ігоря Костецького <g/> , одного з тих <g/> , кого Довгаль витяг був із нетрів остарбай- терського поневолення <g/> .
doc#0 І <g/> , врешті <g/> , хто ж використовував кого <g/> ? </p>
doc#1 Далі цей образ конкретизується <g/> : </p><p> Сиди один <g/> , в холодній хаті <g/> , — </p><p> але лише щоб підкреслити мотив самотности <g/> : </p><p> Нема з ким тихо розмовляти <g/> , </p><p> Ані порадитись <g/> .
doc#1 <p> Кому воно пиво носить <g/> ? </p>
doc#2 Хто б з визначних поетів наважився римувати <g/> , скажімо <g/> , мечі і посланці <g/> ?
doc#2 Це <g/> , — ну <g/> , звичайно ж — опис того <g/> , що вже було <g/> , але на усвідомленні універсальности своєї долі <g/> , на розумінні <g/> , що немає значення <g/> , кому ця доля трапиться раніше <g/> , а кому пізніше <g/> .
doc#2 Це <g/> , — ну <g/> , звичайно ж — опис того <g/> , що вже було <g/> , але на усвідомленні універсальности своєї долі <g/> , на розумінні <g/> , що немає значення <g/> , кому ця доля трапиться раніше <g/> , а кому пізніше <g/> .
doc#2 Хто ще в нас вміє це <g/> ? </p>
doc#2 <p> А ось молодість і материнство <g/> : </p><p> Хто виїде в цей час із двору <g/> ? </p>
doc#2 <p> Хто вип'є з келиха мойого <g/> ? </p>
doc#2 <p> Не знаю <g/> , як кому <g/> , а мені писати про Лятуринську трудно <g/> , бо хочеться ще й ще цитувати її мініятюрні віршики <g/> , відкривати кожний з них заново і зазирати в них глибше <g/> .
doc#3 Кому належить подане тут твердження <g/> , мені невідомо <g/> .