This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | Можна було б святкувати визволення й перемогу <g/> . | Хоч | і мікроскопічну перемогу над Сталіновою |
doc#0 | . Але ж саме цього Н. хотів <g/> . В обох випадках <g/> . | Хоч | у першому це було кілька днів <g/> , а в другому — майже |
doc#1 | на ту дівочу славу </p><p> Та щирим серцем <g/> , нелукаво <g/> , </p><p> | Хоч | раз <g/> , сердего <g/> , соблуди 24. </p><p> Різко порвавши з |
doc#3 | старіших конструкцій типу два речення <g/> . | Хоч | мова ніколи не застигає в непорушності і зміни |
doc#3 | синтаксичної конструкції типу двоє речень <g/> . | Хоч | обмежений критеріями роду ( <g/> середній <g/> ) та числа |
doc#4 | з цього сторінки її та її покоління біографії <g/> . | Хоч | завдання це було б не легке <g/> , бо все це дано |
doc#6 | підсвідоме <g/> . Курилик усвідомлював ці речі <g/> . | Хоч | його книжка “ <g/> Хтось коло мене <g/> ” — про шукання й |
doc#6 | як серії площин ( <g/> часом смуг <g/> ) різного кольору <g/> . | Хоч | <g/> , як і накладання кольору на подібний колір <g/> , ця |
doc#7 | весну <g/> ? І нарешті <g/> , хто це він <g/> : звід <g/> ? гомін <g/> ? шлях <g/> ? </p><p> | Хоч | я й не питав — признаюся прилюдно — дозволу в |
doc#9 | над Дніпром я не жив <g/> , — його звали <g/> ) Сімовичем <g/> . | Хоч | формально він ніколи моїм учителем чи науковим |
doc#9 | створювала враження теж імпонування <g/> . </p><p> | Хоч | ці зустрічі були нечисленні <g/> , все-таки вагу їх |
doc#9 | для народу " <g/> Селянин <g/> " ( <g/> 1903-1905 рр <g/> . <g/> ) »3. | Хоч | і авторами <g/> , і споживачами цих видань були |
doc#9 | науковці <g/> , як С. Рудницький <g/> , М. Яворський та ін <g/> . | Хоч | вони і не були загалом свідомими |
doc#9 | , ніж реальністю або — і поготів — системою <g/> . | Хоч | воно має і деякі внутрішні передумови в тому |
doc#9 | оное так <g/> , как у или ю <g/> , мешая будто с у <g/> »lxxv <g/> . | Хоч | найближчою для Павловського особисто була |
doc#10 | брошуру про Всеволода Ганцова й Олену Курило <g/> . </p><p> | Хоч | діяльність обох належить до розмірно |
doc#10 | монографічного опису окремих говірок <g/> . | Хоч | вона могла б укласти чимало таких описів <g/> , але |
doc#10 | було недостатнє використання пам'яток <g/> . | Хоч | вона не раз до них удається ( <g/> напр <g/> . <g/> , 17 <g/> , 39 <g/> ; 18 <g/> , |
doc#10 | мав рацію Синявський <g/> , коли писав про цю працю <g/> : “ <g/> | Хоч | і чимало дає ця розвідка для пізнання північних |
doc#11 | без могили <g/> , та ще й де <g/> ? За кордоном <g/> , у Венеції <g/> . | Хоч | і правда <g/> , що діло не пропаще <g/> , бо пара черевиків |