Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#97 невідома <g/> , хоч автор міг би довідатися про неї хоч би з книжки М. Шаґінян 1941 <g/> ) <g/> , — так от у Зайцева я
doc#97 Большаковіяди <g/> , прости Господи <g/> ! <g/> ) <g/> , але мушу хоч згадати <g/> , що авторові вдалося показати <g/> , що
doc#97 . Але ж це не все і <g/> , мабуть <g/> , і не головне <g/> , хоч і значуще <g/> . Є за тим у Шевченка і філософія <g/> . Її
doc#98 схопити на папері кусники образу <g/> . Показати <g/> , хоч фрагментарно <g/> , як ми один одного не знали <g/> ; не
doc#98 на кілька днів до Харкова <g/> , він зупинявся в мене <g/> , хоч моя <g/> , разом з матір'ю <g/> , житлоплоща була одна
doc#98 , доручив розшукати мене <g/> . І вона розшукала <g/> , хоч була це голка в копиці сіна <g/> . А він колись щиро
doc#98 у англійців чи там італійців <g/> , не було й не буде <g/> . ( <g/> Хоч Шевченко не вагався присвятити свій « <g/> Кавказ <g/> »
doc#98 . <g/> ) Зовсім <g/> , як та Маланка в Коцюбинського <g/> : « <g/> Ми хоч бідні <g/> , але чесні <g/> . Хоч живемо з пучок <g/> , а проте й
doc#98 в Коцюбинського <g/> : « <g/> Ми хоч бідні <g/> , але чесні <g/> . Хоч живемо з пучок <g/> , а проте й для нас є місце в церкві <g/> »
doc#98 з пучок <g/> , а проте й для нас є місце в церкві <g/> » <g/> . Хоч коли б бути послідовним в нашому левелерстві <g/> ,
doc#98 » нема гасла АРИСТОКРАТІЯ <g/> . В УРЕ гасло ніби є <g/> , хоч яке куце <g/> , але не в стосунку до України <g/> , —
doc#98 і войовничий примітивізм ( <g/> хоч не забудьмо Сагайдачного і йому подібних <g/> ) <g/> . У
doc#98 котилися хвилі менуетів Гайдна і де хоч би один тобі рококовий стільчик уцілів — і
doc#98 нашої провінційности <g/> , звичайно <g/> , вічна <g/> , але хоч би межа талановитости й безталанности трохи
doc#98 . І двом тут нелегко <g/> , а все-таки легше <g/> , хоч у якій непевності <g/> . Були в моєму житті — небагато
doc#98 їх було <g/> , а все-таки були <g/> , — тоді ще живі <g/> , хоч які малосилі й приречені <g/> , — Догадько Левко і
doc#98 людської порядности <g/> . А тим часом виглядає <g/> , що <g/> , хоч непевне <g/> , вона є. І поза всі його сизокрилі орли
doc#98 або помилково судить себе і зустрічного <g/> . Хоч і сказано <g/> : « <g/> Не судіть <g/> , щоб не судженими бути <g/> » <g/> .
doc#99 , завтра дають їй гарбуза <g/> , ми моторизувалися <g/> , хоч і Біг дасть бензину <g/> , Уляна-Катерина стають
doc#99 тексту <g/> , мені майнуло в голові <g/> : Господи <g/> , хоч би рядочок про кохання <g/> . Нехай без еротики <g/> , без