Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Одначе внаслідок того незаперечного факту <g/> , що галицькі говірки почасти через свою розмірно більшу архаїчність <g/> , почасти через сусідство й частіші стики з польською мовною стихією зберегли дещо ( <g/> хоч <g/> , звичайно <g/> , не надто велику частину <g/> ) саме цих елементів <g/> , утрачених далі на схід <g/> , вийшло так <g/> , що об'єктивно П. Куліш запроваджував у літературну мову деякі нібито галицькі елементи <g/> .
doc#9 А вивчення поглядів Лесі Українки на розвиток літературної мови і аналіза мови її творів доводять зовсім інше <g/> , хоч <g/> , звичайно <g/> , ставити знак рівности між мовою її творів і мовою робіт М. Грушевського було б безглуздо — і то не тільки і не стільки через різницю в їхніх поглядах на питому вагу галицьких елементів у літературній мові ( <g/> а ця різниця <g/> , безперечно <g/> , була <g/> ) <g/> , а й передусім через принципову відмінність багато в чому мови історично-наукової праці від мови художнього твору <g/> , та ще й писаного віршовим діялогом <g/> … </p>
doc#15 <p> ( <g/> В. Свідзінський <g/> ) </p><p> - поскільки вони далі переходять в двоелементні речення <g/> , не обов'язково розглядати як однорядні підмети першого двоелементного речення <g/> , хоч <g/> , звичайно <g/> , без застережень проголосити їх самостійними називними реченнями теж не можна <g/> . </p>
doc#57 Хоч <g/> , звичайно <g/> , там вони служили потребі оборони і не групувалися в п'ятірні сузір'я. В такому сузір'ї вони дістали зовсім іншу функцію <g/> , сказати б <g/> , одуховлену <g/> , просвітлену <g/> .
doc#59 Ілюзії Ірина й Галочки були зовсім різні <g/> , - хоч <g/> , звичайно <g/> , дуже багато в Галочці покликав до життя й виховав саме Ірин ( <g/> і за одне це йому може багато гріхів проститися <g/> !
doc#72 Прямих відомостей про розповсюдження української мови в містах немає <g/> , але посередні — число українських шкіл <g/> , число українських видань — досить промовисті <g/> , хоч <g/> , звичайно <g/> , у великих містах <g/> , особливо периферійних <g/> , що тільки вряди-годи і то недовго перебували в кордонах Української держави ( <g/> Харків <g/> , Катеринослав <g/> , Миколаїв <g/> , а зокрема Одеса й Донбас <g/> ) <g/> , російська мова нічого не втратила як засіб громадського спілкування <g/> .
doc#81 Ми не говорили з Мишею впрост на політичні теми <g/> , але й з його незакінчуваних іронічно-спокійних реплік я знав <g/> , що він не прихильник системи <g/> , хоч <g/> , звичайно <g/> , він не був ніяким політичним активістом <g/> .
doc#81 Хоч <g/> , звичайно <g/> , ми ніколи не знатимемо <g/> , скільки там було справді добровільців <g/> : молодик іде вулицею <g/> , до нього підходять два німецькі військовики — « <g/> Ваші документи <g/> » <g/> , « <g/> Ідіть за нами — ви вояк дивізії <g/> » <g/> , — і вибору нема <g/> , — але <g/> , мабуть <g/> , ця теорія таки привела чимало юнаків під прапор з жовтим левом на синьому тлі <g/> .
doc#87 , і повість Леонида Лимана — твереза і документальна <g/> , невблаганна в своїй правдивості ( <g/> хоч <g/> , звичайно <g/> , тільки часткова <g/> ) і саме тому на перший погляд така страшно песимістична
doc#27 Хоч <g/> , звісно <g/> , завсігди це образи <g/> , як їх бачить Куліш <g/> , бо цей — коли хочете <g/> , якоюсь мірою як « <g/> кирпатий Мєфістофель <g/> » — присутній у кожному рядку <g/> , в кожному реченні листів <g/> . </p>
doc#47 У катастрофі другої світової війни не тільки були знищені деякі чільні представники Празької школи <g/> , зникла сама можливість її дальшого існування <g/> , хоч <g/> , звісно <g/> , внесок її до української культури й літератури лишився високо значущим <g/> .
doc#70 <p> Історія <g/> , звичайно <g/> , відповідає на силу питань <g/> , — і рада її безцінна <g/> , — хоч <g/> , звісно <g/> , не на всі <g/> .
doc#73 Тут у вузьких межах була навіть дозволена самостійна видавнича діяльність українців <g/> , хоч <g/> , звісно <g/> , під суворим наглядом цензорів <g/> .
doc#76 <p> 9. Про історію певної мови можна ( <g/> і <g/> , звичайно <g/> , слід <g/> ) говорити <g/> , відколи відбулася перша зміна <g/> , що не була спільною з сусідніми мовними одиницями <g/> , хоч <g/> , звісно <g/> , одна така зміна не дозволяє ще говорити про наявність нової мови <g/> .
doc#81 Був він навіть не вантажний <g/> , а пасажирський <g/> , хоч <g/> , звісно <g/> , без освітлення і огрівання <g/> .
doc#41 Хоч <g/> , здавалось би <g/> , ідея про незмінність біологічної людини і прірву між нею технічною добою нічого специфічно-українського в собі не має <g/> .
doc#26 Усе <g/> , що виходило поза межі цієї концепції <g/> , було залишене « <g/> білою плямою <g/> » <g/> , користаючи зі словечка <g/> , пущеного в широкий обіг Михайлом Горбачовим <g/> , хоч <g/> , здавалося б <g/> , що політично небезпечного могло б бути у визнанні справжньої концепції Шевченкової супроти його літературних попередників <g/> .
doc#30 Справа в тому <g/> , що і « <g/> навозну кучу разрывая <g/> » можна знайти — « <g/> жемчужное зерно <g/> »9. Хоч <g/> , коли по-серйозному <g/> , чи воно комусь потрібне <g/> , або <g/> , як казав Гриценко10 <g/> , « <g/> чи воно мені треба <g/> » <g/> ? </p>
doc#46 Зате безнастанно стояв галас про тих двох <g/> , хоч <g/> , крім імен <g/> , і про них ми знали дуже мало <g/> .
doc#27 Хоч <g/> , мабуть <g/> , він бачив небезпеки такого розуміння літератури й її завдань і протестував проти крайностей у цьому напрямі <g/> .