Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Я йому відповів <g/> , хоч був свідомий безперспективности нашого знайомства <g/> ; але листування не тривало довго <g/> .
doc#81 Я <g/> , наприклад <g/> , ніколи не спромігся — і досі прочитати « <g/> Чорні хмари <g/> » й « <g/> Над Чорним морем <g/> » Нечуя-Левицького <g/> , хоч був готовий до формального іспиту з тих повістей <g/> .
doc#46 У ті роки часом було сутужно з харчами <g/> , хоч ніхто не голодував <g/> .
doc#84 Соціяліст Винниченко писав <g/> : « <g/> Усяка глупота на світі <g/> , хоч би вона й соціялізмом називалася <g/> , не проходить безкарно <g/> » <g/> .
doc#75 Але можна побачити в ньому і щось глибше <g/> : тему надземного кохання <g/> , що відбиває в собі музику сфер і тим самим стає початком творчости <g/> , творчости <g/> , що є внутрішньо <g/> , істотно релігійна вже хоч би тим <g/> , що відбиває божественну гармонію світів <g/> .
doc#33 Це також <g/> , коли хочете <g/> , ідеалістичний роман <g/> , хоч якими матеріялістичними думками й ділами зайняті його персонажі <g/> .
doc#46 Донцов супроти багатьох ( <g/> хоч далеко не всіх <g/> ) мав цей гіпнотичний вплив на довкілля <g/> .
doc#81 Тоді я цього не усвідомлював <g/> , хоч мені було яких тринадцять років <g/> .
doc#10 Тут Ганцов ближчий до Шахматова <g/> , ніж до Щерби <g/> , хоч цей останній не відкидав цих питань у засаді <g/> . </p>
doc#81 Я не діставав стипендії <g/> , бувши студентом ( <g/> хоч був звільнений від платні за навчання <g/> ) <g/> , а тому не мав формального зобов'язання їхати <g/> , куди мене призначать <g/> .
doc#81 Кидати технікум я не хотів <g/> , хоч там платили менше <g/> , ніж в інституті <g/> .
doc#73 Почасти подібний характер мали і журнали <g/> , видавані в Австрії <g/> , — « <g/> Звено <g/> » під редакцією Володимира Кримського і пізніші « <g/> Літаври <g/> » під редакцією Юрія Клена <g/> , хоч загалом вони <g/> , мавши одного редактора <g/> , а не позбавлену власного обличчя редакційну колегію <g/> , відзначалися витриманішим характером <g/> . </p>
doc#27 <p> Куліш добре <g/> , аж надто добре <g/> , на ґрунті українському і на власній шкурі <g/> , знав гонителів і нищителів українського слова <g/> , від Валуева до Победоносцева <g/> ; не міг він <g/> , звичайно <g/> , знати їхніх переємників від Сталіна до Брежнєва <g/> , від Постишева до Щербицького <g/> , хоч міг легко передбачити <g/> , що Валуєв матиме своїх наступників <g/> .
doc#0 Яка доля спіткала краснолиманського гос- тителя <g/> , лишається невідомим <g/> , хоч здогадатися не важко <g/> . </p>
doc#81 Можливо <g/> , якби мій річник дістав Невзорову <g/> , моя доля склалася б інакше — я не став би мовознавцем ( <g/> хоч на це склалися й інші причини <g/> , що про них далі <g/> , і не можна сказати <g/> , які важили більше <g/> ) <g/> .
doc#56 Хоч нас навчають <g/> , що добра стаття має бути однотемна і з одним адресатом <g/> .
doc#86 Палка і кревна зацікавленість диспутів про літературу в студентських і мистецько-інтеліґентських колах не повинна заступати для нас усвідомлення того факту <g/> , що це була тільки тонка плівка <g/> , що переважна більшість не тільки людности взагалі <g/> , а й читацької людности УСРР не знала літературної продукції своїх письменників 20-х років <g/> , що література цього періоду не запустила хоч трохи глибокого коріння в далеких від літератури середовищах <g/> . </p>
doc#81 Хоч як це дивно й на погляд ззовні нелогічно <g/> , моя українськість визначилася тоді <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Найду тобі рівню хоч за морем синім <g/> » ( <g/> Шевч <g/> .
doc#47 Всякий мистецький твір <g/> , хоч би яким « <g/> реалістичним <g/> » він здавався <g/> , творить свій уявний світ <g/> .