Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#52 ) Нарешті <g/> , літературні аспекти моєї статті викликали розумну <g/> , хоч дещо химерно адресовану статтю Богдана Рубчака в « <g/> Сучасності <g/> » ( <g/> 12. - 1975 <g/> ) <g/> . </p>
doc#27 Квітку-Основ'яненка Куліш цінить найбільше за те <g/> , що той « <g/> зміг підняти мужика в свиті і в дьогтяних чоботах на таку вишину <g/> , що хоч візьми та й посади коло престола Божого <g/> !
doc#6 Не раз Курилик шукав гри відтінків того самого кольору в одній картині <g/> , і то не тільки між частинами одягу однієї людини або між одягом і тлом <g/> , як це робило багато його попередників <g/> , згадати б хоч Веласкеса або <g/> , геть пізніше <g/> , Вістлера <g/> , але й між іншими площинами картини <g/> , як тепер роблять багато абстракціоністів <g/> , як от хоч би Ад Райнгардт <g/> .
doc#35 <p> Не хочеться вмерти <g/> , живот хоч і гнилий <g/> , </p><p> Проте кожному <g/> , і каліці <g/> , милий <g/> . </p>
doc#81 Булаховському припинили друк його огляду російської літературної мови першої половини 19-го століття <g/> , натомість спішно видали його спішно написану брошуру « <g/> Мова і раса <g/> » <g/> , де він доводив <g/> , що мови не поділяються за расами <g/> , досить самоочевидна істина <g/> , — згадати хоч би негрів в Америці <g/> , але це вважалося за важливе знаряддя в боротьбі з німецьким расизмом <g/> .
doc#65 Так купол <g/> , якого ще не знав словник Грінченка <g/> , витискає слово баня <g/> , дарма що в РУС баня як відповідник російського купол ще наводиться першим словом ( <g/> але годі вжити слова баня в прикладі СУМ – " <g/> Під одним куполом спілки письменників <g/> " <g/> ) <g/> ; поширення слова живопис <g/> , коштом малярства <g/> , розглянене тут попередньо <g/> , можливо <g/> , пояснюється серед інших причин низьким статусом слова маляр у російській мові <g/> , хоч само собою сполучення двох значень в одному слові – " <g/> тинькар <g/> " і <g/> " <g/> мистець <g/> " не становить рідкісного випадку ( <g/> пор <g/> .
doc#9 Бо хоч у Галичині рівновага теж порушена в бік більшої закритости артикуляційної бази <g/> , але все-таки галицька система вимови ближче до клясичної української літературної вимови <g/> .
doc#50 Поет має своє гетсиманське моління про чашу і свою страшну Голготу і він власної й на мак не має волі <g/> , і він на бездар не зводить руки <g/> , коли ті тягнуть його на хресні муки <g/> , хоч і знає <g/> , як і Христос <g/> , що він є Бог і світовая воля <g/> . </p>
doc#73 Лятуринська любить стилізацію наших старих поетичних джерел <g/> , Веретенченко ближчий до ритміки народньої пісні <g/> , хоч вона в нього завжди тільки ледве вгадується крізь ритми клясичної системи віршування <g/> , — і в цьому індивідуальна принадність його вірша <g/> .
doc#45 Можна здогадуватися — хоч довести це не можливо <g/> , — що Потебня сам розумів чи бодай відчував хиткість основи <g/> .
doc#54 Не можна назвати жадного вдалого перекладу Маяковського на українську мову <g/> , хоч його перекладали часом і добрі майстрі <g/> . </p>
doc#19 Таке словотворення йде в Мови спільними шляхами з Грабовським ( <g/> згадаймо хоч би його <g/> : </p><p> З усіх усюд берімо здатки <g/> , </p><p> А не зачервлюймо в багні <g/> : </p><p> Меткої жизности нестатки — </p><p> Умови гибелі справжні <g/> ) <g/> , </p><p> зі Старицьким <g/> , чиї неологізми <g/> , як відомо <g/> , мали особливо широкий розголос у тогочасній критиці <g/> .
doc#47 У катастрофі другої світової війни не тільки були знищені деякі чільні представники Празької школи <g/> , зникла сама можливість її дальшого існування <g/> , хоч <g/> , звісно <g/> , внесок її до української культури й літератури лишився високо значущим <g/> .
doc#2 <p> Шлях Лятуринської лежав від аскетизму малюнку голкою на камені до пишности найбуйнішої орнаментики і від стриманої приглушености почувань до їх найбільшого розросту <g/> , хоч завжди без їх демонстрування і без гістерії <g/> .
doc#40 <p> До урочистої лексики часто належать також великою мірою слова з абстрактним значенням ( <g/> честь <g/> , душа <g/> , розум <g/> ) <g/> , хоч <g/> , з другого боку <g/> , абстрактна лексика властива також стилям науково-філософським <g/> , які з природи речей мають принципово не емоційний характер <g/> . </p>
doc#29 Гостем став не російський режисер <g/> , що приїхав підробити трохи на « <g/> хахлах <g/> » <g/> , а Валерій Інкіжинов <g/> , монгол ( <g/> хоч і російського хову <g/> ) <g/> , і приніс він не французькі бульварні фарси на зразок тих <g/> , що за давно вже вкоріненою практикою Єлена Ґрановська і Ніколай Радін ( <g/> до речі <g/> , брат Петіпа <g/> ) щоліта приносили були на кін Синельниковського театру <g/> , добре видоюючи харківську театральну публіку ( <g/> намучилися зимою з тими хахлами <g/> , хоч літом розважмо душу <g/> !
doc#29 Тут лежала неповторність Курбаса серед його сучасників — видатних режисерів ( <g/> хоч усі двослівні формули спрощують і тим брешуть <g/> ) <g/> . </p>
doc#73 <p> У цьому світлі набуває особливого значення <g/> , між іншим ( <g/> хоч це не може бути головним засобом і заходом <g/> , налагодження перекладів творів українських письменників на чужі мови і зв'язку їх з чужинцями-колеґами <g/> .
doc#72 У романі “ <g/> Божки <g/> ” такий тип влучно ( <g/> хоч і дуже іронічно <g/> ) змалював В. Винниченко <g/> : </p><p> В цей час якраз прийшов Скалозуб <g/> .
doc#54 Коли ж допустити поезію <g/> , хоч би в мінімальній дозі <g/> , — вона кожного разу <g/> , з неминучою й послідовною закономірністю прориває рамки пропаганди і може бути прочитана інакше <g/> .