Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 європеїзаторська <g/> . Головним носієм другої <g/> , хоч і без розриву з першою <g/> , був за всіма ознаками
doc#10 батько не був ані священиком <g/> , ані дідичем <g/> , ані хоч трохи вищим урядовцем <g/> . Фасмер пише у
doc#10 в своїх дальших працях Ганцов сам її заперечив <g/> , хоч і не запропонував іншої <g/> . До хибности його схеми
doc#10 данина відкиненим було поглядам Михальчука <g/> , хоч і в обмеженні до ненаголошеної позиції <g/> ! <g/> ) <g/> , тим
doc#10 , а радше ширшали і його методологічні засади <g/> , хоч загалом вони не тільки не були ним виразно
doc#10 схоплення мови не як суми фактів <g/> , а як системи — хоч нерідко він забуває про це і піддається спокусі
doc#10 мовці <g/> ” ( <g/> Восточнолужицкое наречие <g/> , ст <g/> . XIX <g/> ) <g/> , — хоч <g/> , правда <g/> , і сам Щерба ніколи до цього не доходив <g/> . </p>
doc#10 на розвиток української літературної мови <g/> , хоч деякі їх перебільшення були незабаром легко
doc#10 літературі <g/> , а і деякі цікаві власні — хоч може й не систематичні — спостереження <g/> . І знову
doc#10 решток можна вгадати <g/> , куди йшла творча думка <g/> , хоч годі передбачити деталі замислу <g/> . </p><p> У питанні про
doc#11 ? </p><p> І це так <g/> , саме так <g/> , хоч ми у Венеції <g/> , а не в Києві <g/> , хоч рацію мав Андрухович <g/> , що ми не переступили ще
doc#14 Іванів Івановичів визначала поезію <g/> , хоч би і за принципом констрасту <g/> . </p><p> Марною річчю було
doc#15 Синявського становила крок назад <g/> , хоч би супроти Сулими <g/> . Зате <g/> , заслугою Синявського
doc#15 сам Ріс мимоволі повинен допустити <g/> , що все таки хоч колинебудь може і мовець вкласти в це слово
doc#15 приклад ( <g/> тільки не в минулому часі <g/> ) <g/> : </p><p> Хоч і навернеться який проїзжающий <g/> , він усіх
doc#15 , де дійова особа стоїть у давальному відмінку <g/> , хоч ці останні позначають уже початок розкладу
doc#16 «" <g/> братерство <g/> " нашого народу з московським <g/> » <g/> , хоч ні на що подібне в його статті ані натяку нема <g/> .
doc#16 сприятливий ґрунт і принесуть свою <g/> , хоч малу користь у загальному русі проти спільного
doc#19 умовах кожна нова українська книжка <g/> , хоч би найбезневиннішого змісту <g/> , була фактом
doc#19 спільними шляхами з Грабовським ( <g/> згадаймо хоч би його <g/> : </p><p> З усіх усюд берімо здатки <g/> , </p><p> А не