Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 дає найкращу <g/> , ба більше <g/> , - єдино можливу форму всьому особистому - радості й горю <g/> , відчуттю
doc#6 мистецької самоосвіти — як передати адекватно форму й “ <g/> душу <g/> ” цих інструментів <g/> , їхню поверхню <g/> , гру
doc#9 з протягом часу набрав такої сили і прибрав таку форму <g/> , що уряд наш <g/> " і т. д. Ну <g/> , хто розбере цю фразу <g/> ? Що
doc#9 Бремені наше движеніє приняло такії розміри і форму <g/> , що правительство наше <g/> " і т. д.» <g/> . 1 </p><p> Цей
doc#9 словники й підручники <g/> . Ось кілька таких слів <g/> : форму глядач подають О. Синявськийxliii <g/> , Г.
doc#9 , вожу — возиш — возят <g/> ) <g/> . Якщо не говорити про форму прошу <g/> , сприйняту з таким наголосом
doc#9 , сама не знає форми яблуко <g/> , а має замість неї форму япко ( <g/> ябко <g/> ) <g/> . </p><p> Поза цими заувагами з приводу
doc#9 -н- ( <g/> пор <g/> . у того ж таки І. Нечуя-Левицького форму типу кни <g/> ? кній <g/> ) <g/> . Такі є форми першої особи
doc#9 , що Добровський не міг прийняти Букову форму сербської літературної мови <g/> , оскільки був
doc#15 слів-речень [ <g/> <g/> ] становить стилістичну штучну форму [ <g/> stilistische Kunstform <g/> ] <g/> . Як такий <g/> , цей
doc#15 характеризує називні речення як " <g/> форму <g/> , взагалі кажучи <g/> , непитиму " <g/> прозаїчній мові <g/> " <g/> ,
doc#15 в літературно-прийняту і прийнятну форму <g/> . В цьому переконують мене не тільки власні
doc#15 цих означень <g/> , і тоді вони перевби- ралися в форму залежного відмінка <g/> . Це випадок найчастіший <g/> .
doc#15 языков заключает уже в себе грам- матическую форму <g/> ; оно появляется в языке вместе с нею <g/> " <g/> , і його
doc#16 і яка в певному розумінні накидає їй протилежну форму <g/> . Це — брати-вороги <g/> , подібні в своїй ненависті <g/> .
doc#16 ідея почала приймати окреслену й ясну форму <g/> , проти неї розпочався систематичний похід в
doc#19 його пісенних ритмів <g/> , — культивувало не дух <g/> , не форму навіть <g/> , а тільки букву Шевченкової поезії <g/> , — до
doc#24 посудини <g/> , і тільки випадково втиснута в « <g/> форму <g/> » склянки <g/> ) <g/> , — а так <g/> , що рух образів веде за собою і
doc#25 . Але <g/> , пояснивши таким способом цю загадкову форму <g/> , Михальчук знаходить натомість тоді далеко
doc#28 , поезії <g/> , закутої у витончену й сувору форму <g/> , поезії великою мірою понадособової <g/> ? </p><p> Форма