Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#3 ) спричинився до того <g/> , що ширення конструкцій типу двоє речень <g/> , обмежилося на формі називного відмінка при збереженні прикметниковости в інших відмінкових формах <g/> : двоє речень <g/> , — амбівалентне двох речень — і виразно прикметникове оформлення решти відмінків — двом реченням <g/> , двома реченнями <g/> , двох реченнях <g/> . </p>
doc#6 З другого боку <g/> , коли маляр схоплює динаміку світу <g/> , назва розгортається в речення з дієсловом у різних його формах <g/> : “ <g/> Сатана сіє бур'ян у церкві <g/> ” <g/> , “ <g/> Переслідувані тетеручкою-матір'ю <g/> ” <g/> .
doc#9 змін в формах <g/> : хв в чужих словах не писати замість ф <g/> …
doc#9 В літературнім язиці треба завести певну одностайність в формах <g/> »1. </p><p> Нас не цікавить тут посутня оцінка дискусії <g/> .
doc#9 Є тільки натяки на те <g/> , що все зло в окрайності « <g/> галицької мови <g/> » і засміченості її через це « <g/> чужинецько-сусідськими мовними впливами <g/> » <g/> : « <g/> Скрізь в Европі за ґрунт і основу книжньої мови були взяті осередкові мови <g/> , маючі в своїх формах і лексиці найбільший район <g/> , а не усякі дрібні підмови й чудернацькі говірки <g/> , а часом мішанки на краях <g/> , межуючих з сусідніми націями <g/> »3. </p><p> 5. На Великій Україні є якісь не названі автором носії цього « <g/> маразму <g/> » <g/> , що хотіли б у літературній мові знайти синтезу різноговіркових явищ <g/> , отже <g/> , прихильники діялектної многоосновности літературної мови <g/> .
doc#9 Поширювана звідти мова <g/> , штучно створювана в формах <g/> , які тенденційно відходять від загальноукраїнської мови <g/> , є ворог останньої <g/> , а що виникнення й поширення її не викликається будь-якими природними прагненнями й потребами південноруського населення <g/> , то й поширення галицької літератури в межах Росії мусить піддягати суворій цензурі <g/> »2. У славетній « <g/> Записці <g/> » Російської Академії наук « <g/> Об отмене стеснений малорусского печатного слова <g/> » справа поставлена <g/> , природно <g/> , більше в філологічній площині <g/> : « <g/> Малоруській мові галицької письменности ставляться в докір ці її польські елементи <g/> , це чуже українському чуттю забарвлення <g/> , якого вона зазнала у Львові <g/> .
doc#9 Це <g/> , як і в галицьких говірках <g/> , кінцевий наголос у третій особі однини майбутнього часу і передкінцевий наголос у формах минулого часу <g/> : « <g/> Яка ж буде мета у товариства <g/> » ( <g/> « <g/> Віче <g/> » <g/> , II <g/> , 96 <g/> ) <g/> ; « <g/> То ж була буря весняна <g/> , а не сльота осіння <g/> » ( <g/> « <g/> Хто вам сказав <g/> » <g/> ) 1. Розгляд усього поданого матеріялу показує <g/> , що Леся Українка підходить до західноукраїнських говірок відмінно від М. Старицького і вже цілком відмінно від П. Куліша <g/> .
doc#9 У дієслівних формах теж знайдемо деякі галицькі особливості <g/> : впірнати — поринати ( <g/> « <g/> Сідаю і наче впірнаю у море <g/> » — « <g/> На острові <g/> » <g/> , 273 <g/> ) <g/> ; залля — залити ( <g/> « <g/> Овеча отара залляла вулицю <g/> » — « <g/> Fata morgana <g/> » <g/> , 65 <g/> ) <g/> ; паде — падає ( <g/> « <g/> Не паде між нами тінь когось третього <g/> » — « <g/> Intermezzo <g/> » <g/> , 65 <g/> ; пор <g/> .
doc#9 Але і в ці роки — зовсім по-новому і в трагічно химерних формах — тривало співробітництво галицької й великоукраїнської інтелігенції <g/> .
doc#9 Ось у таких і подібних своєю несподіваністю формах тривали в ці роки галицькі мовні впливи <g/> , мовний зв'язок з Галичиною <g/> . </p>
doc#9 <p> Поза цим галицькі ( <g/> західноукраїнські <g/> ) впливи можна вбачати тільки в неусталеності наголосу в нечисленних дієсловах першої кляси типу нести <g/> , везти <g/> , а саме в формах інфінітива <g/> : нести <g/> , везти <g/> , вести і в формах множини і жіночого й середнього роду однини минулого часу ( <g/> дієприкметника на -л <g/> ) <g/> ; несли <g/> , везла ( <g/> кінцевий наголос — східноукраїнський <g/> , передкінце- вий — західноукраїнський <g/> ) <g/> , але вже тільки вела <g/> , як не поширюється це вагання й на більшість дієслів тієї ж кляси <g/> : можливий тільки кінцевий наголос у дієслів <g/> , наприклад <g/> , пекти — пекла <g/> , брести — брела <g/> , скубти — скубла тощо <g/> . </p>
doc#9 <p> Поза цим галицькі ( <g/> західноукраїнські <g/> ) впливи можна вбачати тільки в неусталеності наголосу в нечисленних дієсловах першої кляси типу нести <g/> , везти <g/> , а саме в формах інфінітива <g/> : нести <g/> , везти <g/> , вести і в формах множини і жіночого й середнього роду однини минулого часу ( <g/> дієприкметника на -л <g/> ) <g/> ; несли <g/> , везла ( <g/> кінцевий наголос — східноукраїнський <g/> , передкінце- вий — західноукраїнський <g/> ) <g/> , але вже тільки вела <g/> , як не поширюється це вагання й на більшість дієслів тієї ж кляси <g/> : можливий тільки кінцевий наголос у дієслів <g/> , наприклад <g/> , пекти — пекла <g/> , брести — брела <g/> , скубти — скубла тощо <g/> . </p>
doc#12 : борода — бороду <g/> ) <g/> , голів ( <g/> голова — голову <g/> ) <g/> , черід ( <g/> череда — череду <g/> ) <g/> , а також іменників <g/> : дорога — доріг <g/> , корова — корів <g/> , — і в відповідних здрібнілих формах <g/> : борідка <g/> , голівка <g/> , черідка <g/> , доріжка <g/> , корівка <g/> . </p>
doc#12 <p> 1. В наворотових формах дієслів випадне е переходить в и <g/> , а невипадне е в і <g/> , надр <g/> .
doc#12 <p> 2 В наворотових формах дієслів з коренем -мог- о переходить в а <g/> : догомогти —допомагати <g/> , перемогти —перемагати <g/> .
doc#12 Проте <g/> , знак м'якшення зберігається в формах давального й місцевого відмінка однини іменників <g/> , коли він є в називному відмінку <g/> , напр <g/> .
doc#24 <p> І тут витворюється нібито суперечність <g/> : волюнтаристична <g/> , подеколи підкреслено іраціональна філософія проповідується раціоналістичними методами <g/> , в раціоналістичних формах <g/> .
doc#25 Звичайно <g/> , і тут у Михальчука є чимало деталів хибних і помилкових <g/> , як от хоч би те <g/> , що він уважав за виняток з загального правила наявність е <g/> , а не і в формах типу вести <g/> , плести <g/> ; або що і в префіксах ( <g/> тип одібрати <g/> , зігнати <g/> ) він намагався зв'язати з старими написаннями типу изоостанеть — в їхніх двох о вбачавши позначення подовжености цього голосного ( <g/> З <g/> , 50 <g/> ) <g/> .
doc#25 Але в формах новое <g/> , новыҌ в наслідок стягнення треба було б сподіватися <g/> , форм ново <g/> , нови <g/> , а не в дійсності наявних нове <g/> , нові <g/> .
doc#28 Хто міг би подати чотири каркасні рими сонету на формах місцевого відмінка іменника <g/> : на шпилі – в землі – на чолі – на тлі <g/> ?