Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 і обрядовість світу Лятуринської — це стала форма для вічного набігання власних почуттів і думок
doc#4 , а ця вода проливається з хмар і хмарин <g/> , а їхня форма непередбачена й неповторна і не може бути
doc#9 свою мову до галицької <g/> , причому <g/> , пригадую <g/> , форма слова коритар замість звичного коридор <g/> ,
doc#9 , то від звати конче мусить бути визов <g/> , коли є форма обидва і обох <g/> , то неодмінно мають бути і форми
doc#9 за формою прошу <g/> . А принесена з Галичини форма прошу набирає значення не стільки дієслівної
doc#9 до його високої оцінки південних говірок <g/> , ця форма означає <g/> , на його думку <g/> , « <g/> умягчение грубости
doc#15 вбирає тут у себе одна ( <g/> здебільшого <g/> ] назовна форма <g/> , показуючи буття та його назву <g/> " <g/> . Після таких
doc#15 присудок - функції останнього виконує особова форма дієслова <g/> . Отже <g/> , ці речення рішуче переходять
doc#15 вона на безособові речення <g/> , де безособова форма дієслова супроводиться адвербіялізованим
doc#15 стану <g/> ) <g/> . Потенціяльно в них завжди присутня форма безособовости <g/> : </p><p> Сором гнити <g/> , сором мерти <g/> , </p>
doc#15 структурі речення <g/> . Граматична форма функціонує не сама в собі <g/> , а в асоціяціях з її
doc#15 шкурі <g/> » <g/> ) <g/> , називний відмінок виступає тут як форма прив'язаности даного слова ( <g/> чи
doc#15 застосовуватися до поодинокого предмета і що форма називного відмінка імени чіткіше від
doc#24 була незвичайна композиція <g/> , своєрідна містка форма <g/> . Місткість форми <g/> , сконцентрованість змістів
doc#25 , як — додам від себе — в займеннику стара форма єї перейшла в її <g/> , бо е першого складу
doc#28 безрушної форми <g/> . </p><p> З цим пов'язана й форма клясицистичної поезії <g/> . Вона кохається в
doc#28 зовсім не помітимо <g/> ; а що ця накинута ним на себе форма віршів заважала йому <g/> , видно з його спроб писати
doc#28 . </p><p> Але вирішальним нам здається інше <g/> . Тверда форма клясицизму <g/> , узагальненість <g/> , понадчасовість
doc#40 моя перша струна« <g/> . Чи можна сказати <g/> , що форма бездольная і порядок слів у Лесі Українки
doc#40 слів у Лесі Українки неправильні <g/> ? Ні <g/> , ця форма і цей порядок слів припустимі <g/> , хоч і не зовсім