Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 У недвозначній формі тут знову виявилося вміння Курилика промовляти до нефахових сердець <g/> , попри холодні <g/> , риб'ячі погляди дещо шокованих представників мистецького естаблішменту <g/> .
doc#6 <p> Він пише <g/> : </p><p> “ <g/> У центрі картини навколо осередкової форми нової ратуші ( <g/> City Hall <g/> ) <g/> , гордости нашого міста <g/> , маршують екзистенціялісти <g/> .
doc#6 Це назви дескриптивні <g/> , в формі називних речень <g/> .
doc#6 З другого боку <g/> , коли маляр схоплює динаміку світу <g/> , назва розгортається в речення з дієсловом у різних його формах <g/> : “ <g/> Сатана сіє бур'ян у церкві <g/> ” <g/> , “ <g/> Переслідувані тетеручкою-матір'ю <g/> ” <g/> .
doc#6 Це були в тих країнах роки відходу від усякого зв'язку малярства з літературою <g/> , роки технічних експериментів <g/> , абстракції в мистецтві <g/> , чистої форми <g/> .
doc#6 Форми і прояви його внутрішнього конфлікту були неповторні <g/> , його власні <g/> .
doc#7 Ці слова справді в парадоксальній формі <g/> , але схоплюють посутню рису сучасної поезії Франції <g/> , Англії <g/> , Америки в її вищих проявах <g/> .
doc#7 Так досить сказати <g/> , приміром <g/> , слово роззявити <g/> , щоб у свідомості з'явилися слова рота або пащеку <g/> , і то конечно в формі родового або знахідного відмінка <g/> .
doc#7 Одні тільки надають зовні української форми типовим поетичним висловам російської мови з її церковнослов'янськими складниками ( <g/> всякі оболоки й пряності в Ореста <g/> ) <g/> , другі переривають словники <g/> , вишукуючи в них раритети й живосилом тягнучи їх у свої вірші ( <g/> Славутич <g/> ) <g/> .
doc#7 Мені хочеться тільки відкрити в поезію дорогу й звичайним словам <g/> , і ще більше мені хочеться сказати <g/> , що синтакса здебільша буває далеко гнучкішою <g/> , ефективнішою і — головне — тоншою формою виведення мови з прозово-побутової інерції <g/> , ніж накопичення допотопових або фантастичних слів і словечок <g/> . </p>
doc#9 <p> Дуже цікаво для нас <g/> , що Богдан Дідицький ставить і питання про зворотний вплив Галичини на Велику Україну <g/> , правда в загальнотеоретичній формі <g/> , виходячи з постуляту « <g/> братности <g/> » слов'янських народів <g/> .
doc#9 змін в формах <g/> : хв в чужих словах не писати замість ф <g/> …
doc#9 В літературнім язиці треба завести певну одностайність в формах <g/> »1. </p><p> Нас не цікавить тут посутня оцінка дискусії <g/> .
doc#9 Якщо можна збагачувати свою мову <g/> , впроваджуючи до неї штучно досі чужі їй лексеми з різних інших джерел <g/> , якщо можна літературну мову зорієнтувати не на якусь певну говірку <g/> , а на поєднання різноджерельних елементів <g/> , на конґльомерат <g/> , на синтезу <g/> , на кованість <g/> , — то чому важливим складовим елементом цього конґльомерату не можуть бути слова й форми <g/> , взяті з Галичини <g/> ?
doc#9 Та й взагалі від цих заяв один крок до принципового проголошення мішаного ( <g/> щодо українських говірок <g/> ) характеру основи української літературної мови — і Олена Пчілка робить цей крок <g/> , вимагаючи крутого розширення бази літературної мови <g/> : </p><p> « <g/> Між іншими непевностями в моїх спробунках знайдуть <g/> , може <g/> , діялектну мішанину <g/> : справді ж бо уживаю разом з лівобережним складом різні чисто правобережні форми ( <g/> лаписька <g/> , ручиська <g/> , назвисько або такі слова <g/> , як відомий <g/> , переконатись тощо <g/> ) <g/> .
doc#9 Взяти з цього погляду хоч би згадувану вже повість « <g/> Товаришки <g/> » <g/> , де всі головні дійові особи - інтелігенція з Лівобережжя і де тимчасом зустрічаємо такі слова <g/> , як відчит — реферат ( <g/> « <g/> Виступили прилюдно з науковим відчитом <g/> » — 305 <g/> ) 3 <g/> , тручатися ( <g/> « <g/> Спішно йдуть поодинокі особи <g/> , тручаються цілі громадки <g/> » — 303 <g/> ) <g/> , равлик ( <g/> « <g/> Раїса наложила в сіточку тих равликів <g/> » — 302 <g/> ) <g/> , сестриниця ( <g/> « <g/> Мов би не сестриниця <g/> , а дочка ваша <g/> » — 351 <g/> ) і багато інших <g/> , навіть такі граматичні форми <g/> , як складений перфект ( <g/> « <g/> бачилисьте мої препарати <g/> » — 287 <g/> ) <g/> , ніби за рецептою Є. Сакуна <g/> . </p>
doc#9 кілько ( <g/> « <g/> Кільки згадок В голові моїй <g/> » — 40 <g/> ) <g/> , вживання деяких дієслів у минулому часі без суфікса -ну- ( <g/> « <g/> Дух стисло <g/> » — 13 <g/> ) <g/> , специфічні форми деяких прислівників і часток тутка <g/> , ниньки <g/> , тра <g/> , най ( <g/> « <g/> Тутка весілля <g/> » — 57 <g/> ; « <g/> Ниньки сталося з тобою <g/> » — 36 <g/> ; « <g/> Тра додать їй розкош <g/> » — 112 <g/> ; « <g/> Най кат шаліє <g/> » — 28 <g/> ; пор <g/> .
doc#9 Небагато <g/> , наприклад <g/> , з наведених перед цим слів або форм слів стало загальним набутком <g/> .
doc#9 Згадаймо <g/> , наприклад <g/> , заперечення форми дзвінок ( <g/> « <g/> рутенізм <g/> !
doc#9 <p> Стаття А. Кримського принесла вперше в дискусії фахове філологічне пояснення багатьох порушених дискутантами слів і форм <g/> , але це нас тут не цікавить <g/> .