This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#61 | краще вони зробили б це <g/> , коли б взагалі зреклися | форми | — чи радше решток форми роману <g/> . </p><p> Не виключаю <g/> : |
doc#53 | ( <g/> ин <g/> ) замість звичного тепер троянець <g/> . Така | форма | — звичайна в Котляревського <g/> , хоч і |
doc#40 | одні від одних наголосом <g/> : якщо недоконані | форми | наголошують закінчення ( <g/> пізнаю́ <g/> , визнаю́ <g/> , |
doc#25 | знаходить натомість тоді далеко більше число | форм | <g/> , де е після губних таки перейшло в і <g/> , як от мітла <g/> , |
doc#40 | в фінських болотах <g/> » ( <g/> Малан <g/> . <g/> ) <g/> . Нормальні | форми | тут мали б бути безприросткові <g/> : сліпо <g/> , круто <g/> , |
doc#40 | з підкресленою інтенсивністю взагалі <g/> , ці | форми | дієслова ( <g/> 5 і 6 <g/> ) мають дещо усно- мовне |
doc#15 | у називному відмінку ( <g/> або навіть тільки в | формі | називного відмінка <g/> ) містить у собі можливість |
doc#9 | , сама не знає форми яблуко <g/> , а має замість неї | форму | япко ( <g/> ябко <g/> ) <g/> . </p><p> Поза цими заувагами з приводу |
doc#24 | зробити <g/> . І ті шукання МІСТКОЇ літературної | форми | <g/> , що їх почали Хвильовий своїми « <g/> Арабесками <g/> » й |
doc#89 | у спотворених мертвечиною російської імперії | формах | — підстав душевного розвитку людини й народу <g/> , |
doc#65 | на вітер <g/> , вогонь <g/> , корабель тощо <g/> . Узаконення | форм | Олександр <g/> , міністр <g/> , циліндр замість уживаних |
doc#40 | : де-не-де <g/> , коли- не-коли <g/> , витискуючи | форми | типу де-де ( <g/> »Утомилась завірюха <g/> , де-де |
doc#57 | один з рідких прикладів <g/> , коли геометричної | форми | вжито послідовно <g/> , з витонченістю і вмінням <g/> , не |
doc#40 | — маркам <g/> … Винятки становлять поспіль пестливі | форми | ( <g/> голівка — голівки — голівок <g/> , голівонька — |
doc#40 | корову <g/> . Тоді <g/> , власне <g/> , прикметник впливає на | форму | іменника і заради повноти узгодження всупереч |
doc#45 | в її внутрішній формі ( <g/> та внутрішній | формі | окремих її складників <g/> : речення <g/> , слів тощо <g/> ) <g/> . |
doc#40 | в другому ступені <g/> . Єдина нормально вживана | форма | цього типу ( <g/> але без кінцевого наголосу і без й на |
doc#31 | проти народництва й його модернізованої | форми | — масовізму <g/> , але тут уже є вибрик проти « <g/> Европи <g/> » |
doc#40 | доданням до минулого часу дієслова узгодженої | форми | минулого часу дієслова бути <g/> : ходив був <g/> , |
doc#40 | чергуванням приголосних друзі <g/> . Архаїчна | форма | називного відмінка множини від іменника брат — |