Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Систему порушують тільки впливи наголосу <g/> , про які вже говорено вище ( <g/> форми гріха і труда ( <g/> поруч труду <g/> ) збережені під церковнослов'янським впливом <g/> ) <g/> , а також два слова матеріяльного неоформленого значення всупереч загальній нормі мають закінчення -а <g/> : хліба <g/> , вівса <g/> .
doc#45 Внутрішня форма ( <g/> форми <g/> ) — це форма існування і безнастанного виявлення колективного світовідчування ( <g/> світогляду <g/> ) даної народности <g/> .
doc#40 <p> Прислівники цього типу мають спільні з прикметниками ( <g/> § 44 <g/> ) форми ступенювання <g/> , що нормально закінчуються на -е <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> б <g/> ) форми дієслова в минулому часі </p><p> Дієслово в минулому часі тепер <g/> , як ми вже знаємо ( <g/> § 51 <g/> ) <g/> , не змінюється в особах <g/> .
doc#65 , " <g/> arbol <g/> " " <g/> дерево <g/> " <g/> , з латинського " <g/> abor <g/> " або " <g/> peluqueria <g/> " " <g/> голярня <g/> " <g/> , форми такі зовсім нормальні і ані найменнюю мірою не сприймаються як вульґарні <g/> } <g/> .
doc#40 <p> § 55. ОСОБИ ДІЄСЛОВА </p><p> Як уже сказано ( <g/> §51 <g/> ) <g/> , форми осіб у дієслова — це передусім форми узгодження дієслова в реченні <g/> .
doc#9 , УСДП в Галичині заснована 18.09.1899 р. <g/> ) <g/> , форми й досвід політичного життя в Галичині ширші <g/> , розвиненіші <g/> .
doc#40 , форми бабів <g/> , губів <g/> , паннів <g/> , ттів <g/> , статтів <g/> , матерів <g/> , розкошів ( <g/> поруч баб <g/> , хат <g/> , статтей <g/> ) і де допущені ( <g/> в 3-ій відміні <g/> ) паралельні форми подорожей і подорожгв <g/> , доповідей і доповідів тощо <g/> .
doc#40 Форми з наголосом на самому займеннику вживаються в тих реченнях <g/> , де вже є заперечення <g/> , форми з наголосом на частці містять заперечення в собі і вживаються в заперечних безособових реченнях у ролі головного члена речення самі або з інфінітивом <g/> , але завжди без другого заперечення <g/> , напр <g/> .
doc#9 Такі <g/> , наприклад <g/> , форми дієприкметників на -яний ( <g/> робляний <g/> , кладяний <g/> ) замість форм на -ений <g/> ; форми на -яний пропагували й уживали І. Нечуй-Левицький <g/> , а потім і сам А. Кримський <g/> , — але вони не прищепилися <g/> .
doc#40 <p> Подруге <g/> , форми з наростком -ш- не можуть творитися не тільки від тих прикметників <g/> , які не відповідають ознакам <g/> , вичисленим перед цим <g/> , а навіть і від багатьох таких <g/> , які цим ознакам відповідають <g/> , напр <g/> .
doc#79 Промінь згасне <g/> , кольори померкнуть <g/> , скерцо Кулішевої творчости увірветься <g/> , і ми залишимося знову перед трагічною проблемою людини й суспільства <g/> , форми й реформи <g/> .
doc#40 Але і крім цього <g/> , форми часу нерідко використовуються не за своїм прямим призначенням <g/> , а на вислів різних видових і внутрішньо-видових відтінків <g/> .
doc#40 Завжди узгоджуючися з іменником <g/> , форми прикметника не мають самостійного значення <g/> , вони не повинні бути яскравими <g/> , виділятися <g/> ; їхня роля <g/> , — сказати б так <g/> , — « <g/> якнайскромніше <g/> » виявляти своє узгодження з іменником <g/> . </p>
doc#65 <p> Тарасюк закидає мені ще <g/> , нібито я вживав <g/> , мабуть <g/> , “ <g/> щоб замести сліди <g/> ” <g/> , форми прізвища Шевелов <g/> .
doc#40 <p> Різниця в уживанні цих двох форм <g/> , коли вона є <g/> , випливає з їх формальної структури <g/> , а не з відтінків значення <g/> : форми з буду <g/> , двослівні <g/> , здаються при однорядності <g/> , бо показник майбутнього часу буду може бути вжитий тільки раз для кількох інфінітивів <g/> , напр <g/> .
doc#9 Такі <g/> , наприклад <g/> , форми дієприкметників на -яний ( <g/> робляний <g/> , кладяний <g/> ) замість форм на -ений <g/> ; форми на -яний пропагували й уживали І. Нечуй-Левицький <g/> , а потім і сам А. Кримський <g/> , — але вони не прищепилися <g/> .
doc#40 Рішуче переважають форми на -о <g/> ; форми на -е усталилися від деяких прикметників <g/> , що мають безнаросткові іменники на -о <g/> , очевидно <g/> , порядком уникання гомонімії <g/> , напр <g/> .
doc#10 Вона звернула також увагу на низку питань <g/> , досі занедбаних в історії української мови <g/> , як от <g/> , наприклад <g/> , пояснення подвійних форм збирати <g/> , вмирати — збірати <g/> , вмірати <g/> ; пояснення переходу мн у вн ( <g/> комнір — ковнір <g/> ) <g/> ; групи чн — шн ( <g/> соняшний — сонячний <g/> ) <g/> ; приросток ви- і ві- <g/> ; українське акання <g/> ; типи дієприкметників на зразок метений — мечений — метяний <g/> ; форми першої особи множини на -ім <g/> , -імо <g/> , -іме <g/> ; інфінітиви на -овати і -увати <g/> ; третій ступінь порівняння з префіксами най- <g/> , на- <g/> , над- <g/> , май- <g/> ; числівники на -дцять <g/> , -йцять <g/> , -нцять <g/> . </p>
doc#36 В добу до передвижничества над Ґе ще тяжів академізм <g/> , немає істотних різниць між розповідно-історичними й релігійними полотнами <g/> , де характери зображуються « <g/> логічно <g/> » <g/> , а форми й кольори стремлять до гармонії і зрештою до певної елейности <g/> .