Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Однак далеко частіше тепер при третій особі як однини <g/> , так і множини в значенні наказового способу вживається дійсного способу ( <g/> форма теперішнього часу <g/> ) з наказовою часткою хай ( <g/> або нехай <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> З другого боку <g/> , замість першої особи множини подеколи вживається теж аналітичної конструкції <g/> : давай ( <g/> те <g/> ) + перша особа множини дійсного способу ( <g/> форма майбутнього часу доконаного виду <g/> ) або давай ( <g/> те <g/> ) + інфінітив <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> без + форма родового відмінка <g/> : безвісти <g/> , без жалю <g/> , безпуття <g/> … </p>
doc#40 Головні типи прийменникових словозростів є такі <g/> : </p><p> з <g/> , від + форма родового відмінка <g/> : збоку <g/> , звечора <g/> , згори <g/> , здуру <g/> , ззаду <g/> , знестяму <g/> , знизу <g/> , зозла <g/> , зопалу <g/> , зразу <g/> , спереду <g/> , спочатку <g/> ; відразу <g/> ; </p><p> до + форма родового відмінка <g/> : добіса <g/> , довіку <g/> , догори <g/> , до діла <g/> , додолу <g/> , додому <g/> , до краю <g/> , доладу <g/> , до лиця <g/> , до мислі <g/> , донезмоги <g/> , донехочу <g/> , до останку <g/> , допари <g/> … </p>
doc#40 Головні типи прийменникових словозростів є такі <g/> : </p><p> з <g/> , від + форма родового відмінка <g/> : збоку <g/> , звечора <g/> , згори <g/> , здуру <g/> , ззаду <g/> , знестяму <g/> , знизу <g/> , зозла <g/> , зопалу <g/> , зразу <g/> , спереду <g/> , спочатку <g/> ; відразу <g/> ; </p><p> до + форма родового відмінка <g/> : добіса <g/> , довіку <g/> , догори <g/> , до діла <g/> , додолу <g/> , додому <g/> , до краю <g/> , доладу <g/> , до лиця <g/> , до мислі <g/> , донезмоги <g/> , донехочу <g/> , до останку <g/> , допари <g/> … </p>
doc#40 <p> в <g/> , на <g/> , над + форма знахідного відмінка <g/> : вбрід <g/> , в вічі <g/> , вголос <g/> , вгору <g/> , вдень <g/> , вкрай <g/> , вмить <g/> , вниз <g/> , в ноги <g/> , вперед <g/> , впівоборота <g/> , впоперек <g/> , впритул <g/> , вплач <g/> , впору <g/> , врозтіч <g/> , вшир <g/> ; набік <g/> , наздогад <g/> , назустріч <g/> , на мить <g/> , нанівець <g/> , на показ <g/> , наперекір <g/> , на сміх <g/> , насилу <g/> ; над міру <g/> , над силу <g/> ; також на- і в- разом <g/> : навзнак <g/> , навколо <g/> , навскіс <g/> , навхрест <g/> , навпіл <g/> … </p>
doc#40 <p> в <g/> , на <g/> , по + форма місцевого відмінка <g/> : ввечорі <g/> , взагалі <g/> , вкінці <g/> , вкупі <g/> , вночі <g/> , вранці <g/> ; на весні <g/> , нальоту <g/> , напідпитку <g/> , надворі <g/> , на дозвіллі <g/> , на зорі <g/> , на півдорозі <g/> , нарешті <g/> , на чолі <g/> ; по батькові <g/> , повесні <g/> , поволі <g/> , позаду <g/> , поночі <g/> , попереду <g/> , посередині <g/> .
doc#40 Вжи- ваючися без змін <g/> , форма було ( <g/> а при відтінку повторности — бувало <g/> ) втрачає ознаки складника часової форми <g/> , а переходить у своєрідне вставне слово ( <g/> модальне <g/> ) <g/> .
doc#40 Так само звичайно не вживається цього наростка в прикметниках з наростком -ськ- ( <g/> ледве чи можлива <g/> , наприклад <g/> , форма хвацькіший <g/> ) і в дієприкметниках <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , форма будучи вже майже ви- тиснена з ужитку формою бувши <g/> .
doc#9 З моїх студентських років я міг би згадати студента Ч. <g/> , харків'янина <g/> , який одначе намагався максимально наблизити свою мову до галицької <g/> , причому <g/> , пригадую <g/> , форма слова коритар замість звичного коридор <g/> , здаючися смішною й недоречною <g/> , перетворилася просто на його прізвище серед колег <g/> . </p>
doc#40 <p> Форми минулого часу творяться від основи інфінітива <g/> : форма жіночого роду — закінченням -ла <g/> , середнього роду -ло <g/> , множини -ли ( <g/> бра-ти — брала — брало — брали <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> В українській мові середній рід використовується не тільки як « <g/> форма безформности« <g/> , а і як засіб висловити емоцію мовця <g/> .
doc#47 Можливо хтось зможе сприйняти їх також як поетичні витвори <g/> , хоч для цього їх виклад занадто тяжкий <g/> , а форма щонайменше недбала <g/> . </p>
doc#40 , жид <g/> , жир <g/> , зад <g/> , знак <g/> , кат <g/> , квас <g/> , кий <g/> , князь <g/> , край <g/> , кум <g/> , лан <g/> , лев <g/> , лід <g/> , ліс <g/> , лоб <g/> , луг <g/> , льон <g/> , мед <g/> , мох <g/> , ніс <g/> , пан <g/> , пил <g/> , полк <g/> , порох <g/> , пуд <g/> , раз <g/> , рай <g/> , рів <g/> , ( <g/> але в родовому відмінку однини поруч рову може бути рова <g/> ) <g/> , рій <g/> , рот <g/> , ряд <g/> , сад <g/> , сват <g/> , світ <g/> , син <g/> , слід <g/> , смак <g/> , сніг <g/> , став <g/> , страх ( <g/> в родовому відмінку однини можлива адвербіялізована форма страху <g/> : зі страху <g/> , не до страху <g/> ) <g/> , тин <g/> , тік <g/> , торг <g/> , фах <g/> , фунт <g/> , хліб <g/> , холод <g/> , ціп <g/> , час ( <g/> але можлива поруч часу форма родового відмінка однини часу і місцевого на часі — 'своєчасно' <g/> , отже <g/> , адвербіялізована <g/> , обидві форми постали під впливом західноукраїнських говірок ( <g/> де взагалі друга група поширеніша <g/> ) <g/> , чин <g/> , чорт <g/> , шар <g/> , шлях <g/> , шовк <g/> , шпиг <g/> , штих <g/> , яр <g/> …
doc#40 Архаїчна форма називного відмінка множини від іменника брат — браття частіше використовується як урочисте звертання <g/> , напр <g/> .
doc#43 Я хотів би <g/> , щоб він був мелодія або пізнання правди <g/> , все <g/> , тільки не ця атавістична форма <g/> » <g/> . </p>
doc#15 Здебільшого вона підлягає заміні на особове речення з підметом <g/> , що виражає дійову особу <g/> , і з присудком <g/> , вираженим дієсловом <g/> ; дуже часто перероджується вона на безособові речення <g/> , де безособова форма дієслова супроводиться адвербіялізованим предикативним іменником [ <g/> за В. Виноградовим - іменник тут перейшов у категорію стану <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Чужі дієслова <g/> , що потрапляють до літературної мови <g/> , теж спершу не мають ознак виду <g/> , але в міру їх принатурення до мови <g/> , до них доробляються приростки <g/> , що надають доконаности <g/> , а тим самим первісна безприросткова форма набирає характеру недокона- ної <g/> .
doc#40 Єдина нормально вживана форма цього типу ( <g/> але без кінцевого наголосу і без й на кінці <g/> ) є форма далі від прислівника далеко <g/> , напр <g/> .