Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 <p> Л. А. Булаховський характеризує називні речення як " <g/> форму <g/> , взагалі кажучи <g/> , непитиму " <g/> прозаїчній мові <g/> " <g/> , де майже виключно ( <g/> за винятком <g/> , головним чином <g/> , кличних зворотів <g/> ) панує форма-розповідь <g/> " <g/> , а в іншому місці кидає натяк на те <g/> , що сфера їх застосування - особливі сфери мови ( <g/> " <g/> поетичний язик та інш <g/> .
doc#40 Систему порушують тільки впливи наголосу <g/> , про які вже говорено вище ( <g/> форми гріха і труда ( <g/> поруч труду <g/> ) збережені під церковнослов'янським впливом <g/> ) <g/> , а також два слова матеріяльного неоформленого значення всупереч загальній нормі мають закінчення -а <g/> : хліба <g/> , вівса <g/> .
doc#45 Внутрішня форма ( <g/> форми <g/> ) — це форма існування і безнастанного виявлення колективного світовідчування ( <g/> світогляду <g/> ) даної народности <g/> .
doc#40 <p> § 46. НАГОЛОС ЧИСЛІВНИКІВ </p><p> Наголос числівника виказує таку саму картину <g/> , як і його відмінювання й синтаксичні зв'язки <g/> : з одного боку <g/> , певну строкатість фактів <g/> , зумовлену історично <g/> , з другого боку <g/> , виразну тенденцію внести в факти певну одноманітну систему <g/> , зокрема протиставити форму називного відмінка формі ( <g/> формам <g/> ) непрямих відмінків <g/> . </p>
doc#40 <p> Прислівники цього типу мають спільні з прикметниками ( <g/> § 44 <g/> ) форми ступенювання <g/> , що нормально закінчуються на -е <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> б <g/> ) форми дієслова в минулому часі </p><p> Дієслово в минулому часі тепер <g/> , як ми вже знаємо ( <g/> § 51 <g/> ) <g/> , не змінюється в особах <g/> .
doc#97 Російська імперськість у двадцятому столітті — тепер здебільша в її совєтській ( <g/> чи комуністичній <g/> ) формі <g/> , напевне <g/> , знищить ще не одного діяча <g/> , як знищила вже багатьох <g/> .
doc#9 До тих прийменникових конструкцій галицького походження <g/> , що цілком панують у літературній мові <g/> , витиснувши аналогічні конструкції східноукраїнського походження <g/> , належать <g/> : </p><p> 1. Конструкції на означення годин з прийменником о і назвою самої години в прикметниковій ( <g/> порядково-числівниковій <g/> ) формі в місцевому відмінкуl <g/> : « <g/> Кожен з нас о тій хвилині так подумав <g/> » ( <g/> А Малишко <g/> ) <g/> .
doc#70 Знавши таку багатосотлітню тенденцію <g/> , може <g/> , варто затримати ( <g/> широко вживану тоді <g/> ) форму роля <g/> , а слово модель — в чоловічому роді — не тому <g/> , що по-французьки Le modle <g/> .
doc#69 Знавши таку багатостолітню тенденцію <g/> , може варт було зберегти ( <g/> широковживану тоді <g/> ) форму роля <g/> , а слово модель затримати в чоловічому роді ( <g/> не тому <g/> , що по-французьки le modele <g/> ) <g/> .
doc#25 членних <g/> ) форм типу новая <g/> , новое <g/> , новую <g/> , новыҌ <g/> .
doc#65 , " <g/> arbol <g/> " " <g/> дерево <g/> " <g/> , з латинського " <g/> abor <g/> " або " <g/> peluqueria <g/> " " <g/> голярня <g/> " <g/> , форми такі зовсім нормальні і ані найменнюю мірою не сприймаються як вульґарні <g/> } <g/> .
doc#40 <p> § 55. ОСОБИ ДІЄСЛОВА </p><p> Як уже сказано ( <g/> §51 <g/> ) <g/> , форми осіб у дієслова — це передусім форми узгодження дієслова в реченні <g/> .
doc#9 , УСДП в Галичині заснована 18.09.1899 р. <g/> ) <g/> , форми й досвід політичного життя в Галичині ширші <g/> , розвиненіші <g/> .
doc#40 , форми бабів <g/> , губів <g/> , паннів <g/> , ттів <g/> , статтів <g/> , матерів <g/> , розкошів ( <g/> поруч баб <g/> , хат <g/> , статтей <g/> ) і де допущені ( <g/> в 3-ій відміні <g/> ) паралельні форми подорожей і подорожгв <g/> , доповідей і доповідів тощо <g/> .
doc#40 Форми з наголосом на самому займеннику вживаються в тих реченнях <g/> , де вже є заперечення <g/> , форми з наголосом на частці містять заперечення в собі і вживаються в заперечних безособових реченнях у ролі головного члена речення самі або з інфінітивом <g/> , але завжди без другого заперечення <g/> , напр <g/> .
doc#9 Такі <g/> , наприклад <g/> , форми дієприкметників на -яний ( <g/> робляний <g/> , кладяний <g/> ) замість форм на -ений <g/> ; форми на -яний пропагували й уживали І. Нечуй-Левицький <g/> , а потім і сам А. Кримський <g/> , — але вони не прищепилися <g/> .
doc#40 <p> Подруге <g/> , форми з наростком -ш- не можуть творитися не тільки від тих прикметників <g/> , які не відповідають ознакам <g/> , вичисленим перед цим <g/> , а навіть і від багатьох таких <g/> , які цим ознакам відповідають <g/> , напр <g/> .
doc#65 Форму солдат <g/> , базовану на російському правописі <g/> , відновлено від 1930-х років <g/> , форму монастир від 1948 року <g/> .
doc#40 <p> З цих прикладів видно <g/> , що місцевий кольорит осягається завжди не точним відтворенням чужої мови або діялекту своєї <g/> , а вкрапленням окремих характеристичних слів <g/> , форм слів ( <g/> і синтаксичних конструкцій <g/> ) <g/> .