Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 <p> Л. А. Булаховський характеризує називні речення як " <g/> форму <g/> , взагалі кажучи <g/> , непитиму " <g/> прозаїчній мові <g/> " <g/> , де майже виключно ( <g/> за винятком <g/> , головним чином <g/> , кличних зворотів <g/> ) панує форма-розповідь <g/> " <g/> , а в іншому місці кидає натяк на те <g/> , що сфера їх застосування - особливі сфери мови ( <g/> " <g/> поетичний язик та інш <g/> .
doc#40 Систему порушують тільки впливи наголосу <g/> , про які вже говорено вище ( <g/> форми гріха і труда ( <g/> поруч труду <g/> ) збережені під церковнослов'янським впливом <g/> ) <g/> , а також два слова матеріяльного неоформленого значення всупереч загальній нормі мають закінчення -а <g/> : хліба <g/> , вівса <g/> .
doc#40 Однак далеко частіше тепер при третій особі як однини <g/> , так і множини в значенні наказового способу вживається дійсного способу ( <g/> форма теперішнього часу <g/> ) з наказовою часткою хай ( <g/> або нехай <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> З другого боку <g/> , замість першої особи множини подеколи вживається теж аналітичної конструкції <g/> : давай ( <g/> те <g/> ) + перша особа множини дійсного способу ( <g/> форма майбутнього часу доконаного виду <g/> ) або давай ( <g/> те <g/> ) + інфінітив <g/> , напр <g/> .
doc#45 Внутрішня форма ( <g/> форми <g/> ) — це форма існування і безнастанного виявлення колективного світовідчування ( <g/> світогляду <g/> ) даної народности <g/> .
doc#40 <p> § 46. НАГОЛОС ЧИСЛІВНИКІВ </p><p> Наголос числівника виказує таку саму картину <g/> , як і його відмінювання й синтаксичні зв'язки <g/> : з одного боку <g/> , певну строкатість фактів <g/> , зумовлену історично <g/> , з другого боку <g/> , виразну тенденцію внести в факти певну одноманітну систему <g/> , зокрема протиставити форму називного відмінка формі ( <g/> формам <g/> ) непрямих відмінків <g/> . </p>
doc#40 <p> Прислівники цього типу мають спільні з прикметниками ( <g/> § 44 <g/> ) форми ступенювання <g/> , що нормально закінчуються на -е <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> б <g/> ) форми дієслова в минулому часі </p><p> Дієслово в минулому часі тепер <g/> , як ми вже знаємо ( <g/> § 51 <g/> ) <g/> , не змінюється в особах <g/> .
doc#97 Російська імперськість у двадцятому столітті — тепер здебільша в її совєтській ( <g/> чи комуністичній <g/> ) формі <g/> , напевне <g/> , знищить ще не одного діяча <g/> , як знищила вже багатьох <g/> .
doc#9 До тих прийменникових конструкцій галицького походження <g/> , що цілком панують у літературній мові <g/> , витиснувши аналогічні конструкції східноукраїнського походження <g/> , належать <g/> : </p><p> 1. Конструкції на означення годин з прийменником о і назвою самої години в прикметниковій ( <g/> порядково-числівниковій <g/> ) формі в місцевому відмінкуl <g/> : « <g/> Кожен з нас о тій хвилині так подумав <g/> » ( <g/> А Малишко <g/> ) <g/> .
doc#70 Знавши таку багатосотлітню тенденцію <g/> , може <g/> , варто затримати ( <g/> широко вживану тоді <g/> ) форму роля <g/> , а слово модель — в чоловічому роді — не тому <g/> , що по-французьки Le modle <g/> .
doc#69 Знавши таку багатостолітню тенденцію <g/> , може варт було зберегти ( <g/> широковживану тоді <g/> ) форму роля <g/> , а слово модель затримати в чоловічому роді ( <g/> не тому <g/> , що по-французьки le modele <g/> ) <g/> .
doc#25 членних <g/> ) форм типу новая <g/> , новое <g/> , новую <g/> , новыҌ <g/> .
doc#40 <p> без + форма родового відмінка <g/> : безвісти <g/> , без жалю <g/> , безпуття <g/> … </p>
doc#40 Головні типи прийменникових словозростів є такі <g/> : </p><p> з <g/> , від + форма родового відмінка <g/> : збоку <g/> , звечора <g/> , згори <g/> , здуру <g/> , ззаду <g/> , знестяму <g/> , знизу <g/> , зозла <g/> , зопалу <g/> , зразу <g/> , спереду <g/> , спочатку <g/> ; відразу <g/> ; </p><p> до + форма родового відмінка <g/> : добіса <g/> , довіку <g/> , догори <g/> , до діла <g/> , додолу <g/> , додому <g/> , до краю <g/> , доладу <g/> , до лиця <g/> , до мислі <g/> , донезмоги <g/> , донехочу <g/> , до останку <g/> , допари <g/> … </p>
doc#40 Головні типи прийменникових словозростів є такі <g/> : </p><p> з <g/> , від + форма родового відмінка <g/> : збоку <g/> , звечора <g/> , згори <g/> , здуру <g/> , ззаду <g/> , знестяму <g/> , знизу <g/> , зозла <g/> , зопалу <g/> , зразу <g/> , спереду <g/> , спочатку <g/> ; відразу <g/> ; </p><p> до + форма родового відмінка <g/> : добіса <g/> , довіку <g/> , догори <g/> , до діла <g/> , додолу <g/> , додому <g/> , до краю <g/> , доладу <g/> , до лиця <g/> , до мислі <g/> , донезмоги <g/> , донехочу <g/> , до останку <g/> , допари <g/> … </p>
doc#40 <p> в <g/> , на <g/> , над + форма знахідного відмінка <g/> : вбрід <g/> , в вічі <g/> , вголос <g/> , вгору <g/> , вдень <g/> , вкрай <g/> , вмить <g/> , вниз <g/> , в ноги <g/> , вперед <g/> , впівоборота <g/> , впоперек <g/> , впритул <g/> , вплач <g/> , впору <g/> , врозтіч <g/> , вшир <g/> ; набік <g/> , наздогад <g/> , назустріч <g/> , на мить <g/> , нанівець <g/> , на показ <g/> , наперекір <g/> , на сміх <g/> , насилу <g/> ; над міру <g/> , над силу <g/> ; також на- і в- разом <g/> : навзнак <g/> , навколо <g/> , навскіс <g/> , навхрест <g/> , навпіл <g/> … </p>
doc#40 <p> в <g/> , на <g/> , по + форма місцевого відмінка <g/> : ввечорі <g/> , взагалі <g/> , вкінці <g/> , вкупі <g/> , вночі <g/> , вранці <g/> ; на весні <g/> , нальоту <g/> , напідпитку <g/> , надворі <g/> , на дозвіллі <g/> , на зорі <g/> , на півдорозі <g/> , нарешті <g/> , на чолі <g/> ; по батькові <g/> , повесні <g/> , поволі <g/> , позаду <g/> , поночі <g/> , попереду <g/> , посередині <g/> .
doc#65 , " <g/> arbol <g/> " " <g/> дерево <g/> " <g/> , з латинського " <g/> abor <g/> " або " <g/> peluqueria <g/> " " <g/> голярня <g/> " <g/> , форми такі зовсім нормальні і ані найменнюю мірою не сприймаються як вульґарні <g/> } <g/> .
doc#40 <p> § 55. ОСОБИ ДІЄСЛОВА </p><p> Як уже сказано ( <g/> §51 <g/> ) <g/> , форми осіб у дієслова — це передусім форми узгодження дієслова в реченні <g/> .