Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#61 « <g/> Діти Чумацького шляху <g/> » стали цінним документом доби <g/> , зафіксували її деталі <g/> , неприступні багатьом спостережникам <g/> , — але може ще краще вони зробили б це <g/> , коли б взагалі зреклися форми — чи радше решток форми роману <g/> . </p>
doc#53 Така форма — звичайна в Котляревського <g/> , хоч і поступається частотою вживання формі троянець <g/> . </p>
doc#40 У ряді випадків через випад наростка тут утворюються форми <g/> , однозвучні з формами доконаних дієслів на -ати <g/> ; вони відрізняються одні від одних наголосом <g/> : якщо недоконані форми наголошують закінчення ( <g/> пізнаю́ <g/> , визнаю́ <g/> , придбаю́ <g/> ) <g/> , то доконані — наросток ( <g/> або приросток ви- <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#25 Але <g/> , пояснивши таким способом цю загадкову форму <g/> , Михальчук знаходить натомість тоді далеко більше число форм <g/> , де е після губних таки перейшло в і <g/> , як от мітла <g/> , попіл <g/> , гребінь <g/> , піч <g/> , віз та ін <g/> .
doc#40 Нормальні форми тут мали б бути безприросткові <g/> : сліпо <g/> , круто <g/> , марно <g/> .
doc#10 і про розмірно дієслівний характер української мови ( <g/> 5 <g/> , 36 <g/> ) <g/> ; розмежування віддієслівних іменників з нульовим суфіксом <g/> , суфіксом -к- і суфіксом -ння ( <g/> 5 <g/> , 45 <g/> ) <g/> ; особливості вживання часових форм дієслова ( <g/> 5 <g/> , 53 <g/> ) <g/> ; настанова про перевагу що над який і особливо котрий у релятивних підрядних реченнях ( <g/> 5 <g/> , 107 <g/> ) <g/> ; заборона протиставного же ( <g/> типу <g/> : Я мовчав <g/> , він же говорив <g/> , — 5 <g/> , 115 <g/> ) <g/> ; межі вживання прийменника по і його замін ( <g/> 5 <g/> , 118 <g/> ) <g/> ; часові конструкції ( <g/> 5 <g/> , 128 <g/> ) <g/> ; і особливо — керування дієслів ( <g/> 5 <g/> , 66 <g/> ) <g/> .
doc#15 Теоретично міркуючи <g/> , всякий ряд <g/> , складений з однорядних іменників у називному відмінку ( <g/> або навіть тільки в формі називного відмінка <g/> ) містить у собі можливість відриву окремих своїх членів <g/> , а відриваючися вони набирають самостійности і можуть <g/> , особливо тоді <g/> , коли ґрунт уже підготований ( <g/> а в даному разі він підготований розгляненими випадками <g/> ) <g/> , переоформитися в називні речення <g/> . </p>
doc#9 Що це не позичення з західноукраїнських говірок <g/> , а прослідки старої східноукраїнської системи вимови <g/> , </p><p> говорить уже хоч би той факт <g/> , що Галичина <g/> , як правило <g/> , сама не знає форми яблуко <g/> , а має замість неї форму япко ( <g/> ябко <g/> ) <g/> . </p>
doc#24 І ті шукання МІСТКОЇ літературної форми <g/> , що їх почали Хвильовий своїми « <g/> Арабесками <g/> » й Тичина своїми « <g/> В космічній оркестрі <g/> » й « <g/> Сковорода <g/> » — ці там ще невпорядковані й дещо розхристані спроби знаходять своє гармонійне викінчення саме в « <g/> Вертепі <g/> » <g/> .
doc#89 Тоді <g/> , коли Гоголь шукав — хай у спотворених мертвечиною російської імперії формах — підстав душевного розвитку людини й народу <g/> , Бєлінський нападав на нього з газетними тирадами <g/> , диктуючи <g/> , про що — і тільки про це — він сміє писати <g/> , — тирадами на зразок таких <g/> : « <g/> Найживіші сучасні національні питання в Росії тепер <g/> : знищення кріпацтва <g/> , скасування тілесної кари <g/> , запровадження по змозі суворого виконання хоч тих законів <g/> , які вже є <g/> » <g/> . </p>
doc#65 Узаконення форм Олександр <g/> , міністр <g/> , циліндр замість уживаних перед тим Олександер <g/> , міністер <g/> , циліндер руйнує цю історичну традиціюiii <g/> .
doc#40 ) <g/> , хоч-не-хоч <g/> , хрест-навхрест <g/> , час від часу <g/> ; цей тип продерся і в займенникові прислівники <g/> : де-не-де <g/> , коли- не-коли <g/> , витискуючи форми типу де-де ( <g/> »Утомилась завірюха <g/> , де-де позіхає <g/> » — Шевч <g/> .
doc#57 Може американець Дейвід Мортон писати <g/> , що Жукові праці « <g/> ілюструють один з рідких прикладів <g/> , коли геометричної форми вжито послідовно <g/> , з витонченістю і вмінням <g/> , не заради її самої <g/> , а не службі традиції <g/> , ідеї й застосування <g/> » ( <g/> « <g/> Progressive Architecture <g/> » <g/> , жовтень 1978. Підкреслив я <g/> ) <g/> , але ціною повної « <g/> американізації <g/> » архітектури Жука мало б бути саме занедбання « <g/> традиції <g/> » <g/> , бо традиція ця українська <g/> .
doc#40 Винятки становлять поспіль пестливі форми ( <g/> голівка — голівки — голівок <g/> , голівонька — голівоньки — голівоньок <g/> ) і поодинокі іменники <g/> , ще не захоплені тенденцією <g/> : буква— букви — буков <g/> , гребля — греблі — гребель <g/> , крапля — краплі— крапель <g/> , кухня — кухні— кухонь <g/> … </p>
doc#40 Тоді <g/> , власне <g/> , прикметник впливає на форму іменника і заради повноти узгодження всупереч логічним моментам ( <g/> бож предметів таки кілька <g/> , а не один <g/> ) іменник ставиться в однині <g/> .
doc#45 Мови — в основному системи замкнені що повністю відкриваються тільки перед членами даної національности <g/> ; </p><p> 3. Часткова герметичність кожної мови передусім реалізується в її внутрішній формі ( <g/> та внутрішній формі окремих її складників <g/> : речення <g/> , слів тощо <g/> ) <g/> .
doc#40 Єдина нормально вживана форма цього типу ( <g/> але без кінцевого наголосу і без й на кінці <g/> ) є форма далі від прислівника далеко <g/> , напр <g/> .
doc#31 <p> У « <g/> Наше сьогодні <g/> » далі бринять обвинувачення проти народництва й його модернізованої форми — масовізму <g/> , але тут уже є вибрик проти « <g/> Европи <g/> » <g/> , хоч <g/> , з другого боку <g/> , російський шовінізм в особах М. Ґорького і А. Селівановського знаходить непримиренно гостру відсіч ( <g/> « <g/> брудна брехня <g/> » <g/> , « <g/> великодержавний інтернаціоналізм <g/> » <g/> ) <g/> , Але в « <g/> Одвертому листі до Володимира Коряка <g/> » поруч викриття « <g/> утилітаризму <g/> …
doc#40 <p> Щодо способу творення <g/> , то дієприкметники на -лий творяться від форми минулого часу дієслова в такому вигляді <g/> , як вона виступає <g/> , наприклад <g/> , у формі жіночого роду <g/> , напр <g/> .
doc#40 Від слова друг збереглася форма називного відмінка множини з архаїчним чергуванням приголосних друзі <g/> .