Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Дві форми в знахідному відмінку <g/> , — форма називного відмінка і форма родового — теж залежать від форми іменника і <g/> , отже <g/> , теж відбивають те наближення знахідного відмінка до родового <g/> , яке ми відзначали для іменників чоловічого роду <g/> . </p>
doc#40 Ця основа тут використовується і в інших формах минулого часу <g/> : клала — клало — клали <g/> . </p>
doc#81 Вони вибрали особливу форму самогубства — самоспалення <g/> .
doc#68 <p> Форми наказового способу можна тут розглядати як звернення до самого себе або до людини взагалі <g/> .
doc#45 Внутрішня форма ( <g/> форми <g/> ) — це форма існування і безнастанного виявлення колективного світовідчування ( <g/> світогляду <g/> ) даної народности <g/> .
doc#40 Одначе їх лучать з дієсловом словотворчі моменти <g/> , спільність значення і керування і наявність ще однієї категорії <g/> , властивої українському дієслову в усіх його формах і розгалуженнях -— виду <g/> .
doc#40 Тільки в деяких наших західніх говірках <g/> , де збереглися особові форми минулого часу ( <g/> ходив'єм <g/> , ходилисьмо <g/> , ходилисьте <g/> ) <g/> , минулий час звичайно вживається без особових займенників <g/> .
doc#40 <p> Через те <g/> , що форми особи й числа мають тільки формальне значення <g/> , вони не конче потрібні в дієслові <g/> .
doc#78 , сіми ( <g/> в літературній мові ці форми відбилися в формі сполучника буцім із будь + сім <g/> !
doc#40 З цього видно <g/> , що число супроти відмінка — менше істотна форма іменника <g/> . </p>
doc#74 [ <g/> 14 <g/> ] До них додано кілька інших <g/> , що спинялися на деталях <g/> , приміром <g/> : « <g/> Про форму написів ( <g/> вивісок <g/> ) на будинках <g/> , де містяться радянські установи <g/> » ( <g/> 10 жовтня 1925 <g/> ) <g/> , « <g/> Про порядок заведення на території УСРР вивісок <g/> , написів <g/> , блянків <g/> , штампів і етикет українською мовою <g/> » ( <g/> 31 грудня 1925 <g/> ) <g/> , « <g/> Про правильний випуск друкованих видань українською мовою <g/> » <g/> , [ <g/> 15 <g/> ] Про українізацію канцелярської роботи на товарових біржах з 15 червня 1926 [ <g/> 16 <g/> ] та інші <g/> .
doc#72 Загалом не набереться <g/> , мабуть <g/> , і десятка іншомовних слів <g/> , що зберегли звичну українську форму <g/> , як от адреса <g/> , пошта <g/> , Европа <g/> , тоді як по-російськи адрес <g/> , почта <g/> , Европа ( <g/> [ <g/> Jevropa <g/> ] <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 Іноді <g/> , залежно від вагання в наголосі <g/> , припустимі дві форми <g/> , напр <g/> .
doc#40 Однак далеко частіше тепер при третій особі як однини <g/> , так і множини в значенні наказового способу вживається дійсного способу ( <g/> форма теперішнього часу <g/> ) з наказовою часткою хай ( <g/> або нехай <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#25 Він робить наголос на те <g/> , що “ <g/> між південноруською ( <g/> себто українською — Ю.Ш. <g/> ) і північноруською ( <g/> себто первісно білоруською — Ю.Ш. <g/> ) діялектними групами існують не самі тільки зовнішні і більш або менш дрібні відхили в мові <g/> , легко зводжувані до спільних знаменників <g/> , — а багато корінних <g/> , принципових відмін у звуковій і граматичній будові мови <g/> , посилюваних ще особливою системою різноманітних комбінацій у мові кожної групи тих самих елементів і форм <g/> ” ( <g/> 2 <g/> , 26 <g/> ; пор <g/> .
doc#15 Після таких визначень слід було б <g/> , щоб бути послідовними <g/> , визнати за розгляданими словосполуками характер речень <g/> ; але <g/> , на диво <g/> , Перегінець відмовляє їм у цьому <g/> , з їх еквівалентами речень <g/> , слідом за Пєшковським </p><p> підкреслює неможливість обставинних конструкцій у них і навіть <g/> , непосередньо суперечачи самому собі <g/> , говорить про нібито " <g/> послаблення присудкових форм <g/> " у них <g/> , яке <g/> , мовляв <g/> , " <g/> дорівнює [ <g/> …
doc#4 Обидві ці форми свідомо використовував Тичина <g/> , згадаймо <g/> , з одного боку <g/> , його — так і названу « <g/> Фуґу <g/> » <g/> , а з другого <g/> , скажімо <g/> , « <g/> Живемо комуною <g/> » <g/> .
doc#80 Тут повторюється в іншій формі парадокс національної вірности <g/> .
doc#79 <p> З концертової програмки </p><p> Містечковий листоноша Малахій Стаканчик збунтувався проти відстояного життя свого довкілля <g/> , життя <g/> , вбраного в сталі <g/> , незрушні форми й ритуали <g/> .
doc#40 Рішуче переважають форми на -о <g/> ; форми на -е усталилися від деяких прикметників <g/> , що мають безнаросткові іменники на -о <g/> , очевидно <g/> , порядком уникання гомонімії <g/> , напр <g/> .