Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 В інших відмінках ці числівники не впливають на форму іменника <g/> , прилягаючи до нього <g/> , напр <g/> .
doc#81 У другому році мої « <g/> теми <g/> » були <g/> : принципи етимологізування <g/> ; розвиток форм присудковости за Потебнею <g/> ; функції орудного відмінка за Потебнею <g/> ; історія дієвідміни в чеській мові — історична фонетика чеської мови <g/> .
doc#81 Але в міру того <g/> , як вона ставала нервовіша й стурбованіша <g/> , я поступово розхолоджував її <g/> , то не « <g/> помічаючи <g/> » її натяків <g/> , то оповідаючи в загальній формі про те <g/> , що вважаю молоді шлюби за необережність <g/> , то сторонячися <g/> , коли вона <g/> , переходячи вулицю <g/> , притискалася до мене <g/> .
doc#2 Ритуал у поетичному світі Лятуринської дає найкращу <g/> , ба більше <g/> , - єдино можливу форму всьому особистому - радості й горю <g/> , відчуттю соняшного тепла і розумінню приречености всього <g/> , що змагається й прагне <g/> .
doc#40 Утворити від подібних іменників форму другого числа не можна не тільки назовні <g/> : вони ніколи і не виконують функцій другого числа <g/> , —інакше кажучи <g/> , число в протилежність відмінкові не існує в іменниках поза своїм виявом назовні <g/> .
doc#5 Іноді інші персонажі починають міркувати вголос і собі <g/> , і так само в формі свого роду монологу <g/> .
doc#40 Слова пестощі <g/> , пахощі не мають форм з -ість <g/> , бо не можуть показувати абстрактної властивости <g/> . </p>
doc#40 Дуже гостро відчута відмінність міської побутової лексики від сільської в уривку з роману В. Підмогильного « <g/> Місто« <g/> , де описується <g/> , як сільський хлопець Степан Радченко вперше опинився в Києві <g/> : « <g/> Він пожирав похмурими очима всю цю навалу бісквітних і мікадних тортів <g/> , ромових бабок <g/> , заливних горіхів <g/> , купи шоколяди <g/> , шари кольористих тягучок і тістечок різної форми та змісту <g/> , не знаючи їм назви <g/> , але добре розуміючи <g/> , що назви ці — не пампушки <g/> , не пундики і не пірники« <g/> .
doc#42 Несамовита сила образів виразнішає в інертних обручах кутої форми <g/> , ба більше <g/> , образи розсаджують традиційну форму <g/> , революціонізують її <g/> .
doc#10 <p> 26 <g/> ) Це були <g/> : 1 <g/> ) сполучення ый <g/> , ій проти російських ой <g/> , ей ( <g/> злий — злой <g/> ) <g/> ; 2 <g/> ) стягнені форми прикметників <g/> ; 3 <g/> ) г <g/> , а не ґ <g/> ; 4 <g/> ) перша особа множини дієслів на -мо <g/> ; 5 <g/> ) третя особа однини дієслів без -ть <g/> , -ть у другій ( <g/> Sic <g/> !
doc#63 Бо суть поезії Осьмачки - не схопити світ у його закономірностях <g/> , а вилити в гіперболізованій формі біль і самоту власної душі <g/> , висловити чи радше прокричати правду своєї душі <g/> .
doc#40 ) <g/> , а в місцевому відмінку зрідка трапляється стара форма двоїни від слів око <g/> , вухо <g/> : « <g/> Аж у вічу в мене засвітилось <g/> » ( <g/> Мова <g/> ) <g/> ; « <g/> Аж лящить в ушу вже в мене від їх крику <g/> » ( <g/> Кул <g/> .
doc#53 <p> З морфологічних форм <g/> , що можуть мати варіянти <g/> , відзначимо такі <g/> : </p><p> 1. Іменники чоловічого роду можуть мати форми давального й місцевого відмінків із закінченнями -ові <g/> , -еві <g/> : співакові ( <g/> б <g/> , 47 <g/> ) <g/> ; на кораблеві ( <g/> 8 <g/> , 52 <g/> ) <g/> . </p>
doc#57 Ватиканську церкву <g/> , вибудувану І958 року на території міжнародної виставки в Брюсселі за проектом Поля Рома ( <g/> так само <g/> , як є деякі елементи спільности між формою даху ротонди над вівтарем цієї церкви й даху веж церкви св <g/> .
doc#81 Миша був у такій же формі <g/> , як п'ять років перед тим <g/> , з тим самим сухувато-колючим гумором <g/> , що перед тим <g/> .
doc#40 Нарешті в науковій мові аналітичні форми другого ступеня дають певну економію вислову <g/> : при кількох однорядних ступеньованих прикметниках наросток -ш- мусить повторюватися в кожному <g/> , але показник більш ( <g/> е <g/> ) може бути вжитий тільки раз <g/> , стосуючися до цілого ряду <g/> .
doc#22 Кінець-кінцем усі вони мають на меті — після ґвалтівного засвоєння здатносте виробляти « <g/> запальнички <g/> » — зберегти в можливо незайманій формі народницький зміст життя і мислення <g/> . </p>
doc#40 а <g/> ) <g/> , поза тим для літературної мови характеристична як єдино нормальна — форма з приростком най- при наросткованій формі другого ступеня <g/> . </p>
doc#40 Цей майбутній час показує факти теперішні або постійні <g/> , але в думці мовця вони постають під час говорения як нові <g/> , і тому і схоплюються в формі майбутнього часу <g/> . </p>
doc#65 в чималій групі слів голосний о в складі перед наголошеним а перейшов у а <g/> , приміром <g/> , багатий <g/> , гарячий <g/> , також <g/> , манастир ( <g/> можливо <g/> , позичений у цій формі з південнослов'янських мов <g/> , а можливо <g/> , під впливом форми манах <g/> ) <g/> .